Молякевич Дмитро Панасович
Молякевич Дмитро Панасович (28 червня 1926, с. Єлизаветпіль, Базалійський район, Волинська губернія[прояснити: ком.], Українська РСР — 12 листопада 2021, Київ, Україна[1]) — український поет. Заслужений працівник культури УРСР.
| Молякевич Дмитро Панасович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 28 червня 1926 (98 років) Єлизаветпіль, Базалійський район, Волинська губернія | |||
| Діяльність | поет | |||
| Alma mater | філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка | |||
| Заклад | Вільна Україна і Перець | |||
| Членство | Національна спілка письменників України | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
Біографія
ред.Народився 28 червня 1926 року в с. Єлизаветпіль (нині — Хмельницька область).
Під час німецько-радянської війни неповнолітнього Дмитра вивезли до Німеччини на примусові роботи. Після закінчення війни повернувся до рідного села.
У 1947 році закінчив Базалійську середню школу, після чого вступив до Львівського університету на українське відділення філологічного факультету, яке закінчив у 1952 році[2].
Після закінчення університету працював у відділі літератури та мистецтва львівської обласної газети «Вільна Україна».
З 1961 року працював у київському журналі «Перець». Член Національної Спілки письменників України (1962).
Помер 12 листопада 2021 року в Києві[1].
Творчість
ред.Автор збірок ліричної поезії «Серце говорить» (1956), «Сучаснику мій» (1961; обидві — Львів); збірок гумористичних та сатиричних віршів «Ерудиція з молоком» (1964), «Закон є закон» (1967), «Бацила свинства» (1971), «Чолом вам!» (1974), «Про небесне та земне» (1976), «Загадка природи» (1980), «Любов навиворіт» (1983), «Критика знизу» (1990; за цю збірку отримав літературну премію імені Остапа Вишні у 1991 році); збірок прозових фейлетонів і памфлетів «За „райскою“ брамою» (1986; усі — Київ).
Окремі твори Молякевича перекладено естонською, болгарською, російською та молдовською мовами.
Автор тексту пісень до фільму «Ні пуху, ні пера!» (1974).
Нагороди
ред.- Грамота Президії Верховної Ради УРСР
- Заслужений працівник культури УРСР (1986)
- Медаль «За працю і звитягу» (30 березня 2007)[3][4]
- Літературна премія імені Остапа Вишні (1991)
Примітки
ред.- ↑ а б Стасюк, І. А. Молякевич Дмитро Панасович. Енциклопедія Сучасної України (укр.). Процитовано 21 серпня 2024.
- ↑ 1983, №278, Любов навиворіт. www.perets.org.ua. Перець. Процитовано 15 квітня 2024.
- ↑ Указ Президента України №256/2007 «Про відзначення державними нагородами України працівників редакції журналу «Перець», м.Київ». Президент України. 30 березня 2007. Архів оригіналу за 16 квітня 2024. Процитовано 15 вересня 2024.
{{cite web}}: Недійсний|мертвий-url=dead(довідка) - ↑ https://comin.gov.ua/news/vidznaki-zhurnalistam
Джерела
ред.- Письменники Радянської України. 1917—1987. К., 1988. — С.416.
- https://www.perets.org.ua/Журнал_перець_1986_12/?page=5 [Архівовано 25 квітня 2021 у Wayback Machine.]