Єфімов Мойсей Дмитрович

російський письменник
(Перенаправлено з Мойсей Дмитрович Єфімов)

Мойсей Дмитрович Єфімов (нар. 4 серпня 1927, Дулгалах — пом. 14 листопада 2010) — якутський поет і перекладач; член Спілки письменників СРСР з 1957 року та Спілки письменників Республіки Сахи з 1991 року[1].

Єфімов Мойсей Дмитрович
Народився 4 серпня 1927(1927-08-04)
Верхоянський улус, Якутська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РСФРР, СРСР
Помер 14 листопада 2010(2010-11-14) (83 роки)
Якутськ, Росія
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність письменник, поет
Alma mater Північно-Східний федеральний університет
Мова творів якутська і російська
Роки активності з 1940
Жанр лірика
Членство СП СРСР
Нагороди
орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора
Заслужений працівник культури Російської Федерації

Біографія ред.

Народився 4 серпня 1927 року в селі Дулгаласі Якутської АРСР СРСР (тепер Верхоянський улус, Республіка Саха, РФ). 1953 року закінчив Якутський педагогічний інститут. Працював завідувачем відділом поезії і мистецтва в газеті «Едер комуніст» («Молодь Якутії»), в редакціях республіканської газети «Киим» і журналу «Хотугу сулус», вчителем у середній школі[1]. Член КПРС з 1960 року.

Протягом 19631983 років — відповідальний секретар і заступник голови правління Спілки письменників Якутії. З 1991 року — голова виконкому Спілки письменників Республіки Сахи, вчений-секретар академії Духовності Республіки Сахи. Помер 14 листопада 2010 року[1].

Творчість ред.

Вірші почав друкувати у 1948 році. Перша поетична книга «Киирбэт күннээх дойдуга» / «В краю, де сонце не заходить» вийшла в 1954 році. Автор 48 поетичних збірок, виданих якутською і російською мовами, мовами народів колишнього СРСР в радянський період. На його вірші написані пісні.

Писав також для дітей та юнацтва, зокрема автор книги казок «Куобах кутуруга уолчаан» / «Хлопчик з зайчиків хвостик».

Переклав на якутську мову поеми Андрія Малишка «Прометей» (у співавторстві з Семеном Даниловим), Степана Щипачова «Павлик Морозов», окремі оповідання та казки Максима Горького, вірші Миколи Некрасова, Самуїла Маршака, поетів Казахстану, Киргизії і інше[1].

Бібліографія ред.

Якутською мовою ред.

  • «Дьулуур. Хоhооннор, поэмалар». — Якутськ, 1980;
  • «Кистэлэҥнээх холбуйа. Сэhэн». — Якутськ, 1981;
  • «Нөрүөн нөргүй. Хоhооннор». — Якутськ, 1982;
  • «Хойуунньу. Остуоруйалар». — Якутськ, 1984;
  • «Этигэн хомус. Сэhэн». — Якутськ, 1985;
  • «Олох өрөгөйө. Хоhооннор, поэмалар, сонеттар». — Якутськ, 1986;
  • «Куустуспут хатыҥнар. Хоhооннор, поэмалар». — Якутськ, 1987;
  • «Остуоруйа үүтээнэ». — Якутськ, 1989;
  • «Хотой үҥкүүтэ. Хоhооннор, поэмалар». — Якутськ, 1993.

Російською мовою ред.

  • «В краю, где солнце не заходит: Стихи». — Москва: «Советский писатель», 1965;
  • «Звёздный дождь: Стихи и поэмы». — Москва: «Советский писатель», 1970;
  • «Спутники над Туймадой: Стихи и поэмы.» — Москва: «Современник», 1975;
  • «У камелька: Стихи». — Москва: «Детская литература», 1986;
  • «Оленьи скачки: Стихотворения и поэма». — Москва: «Советская Россия», 1987;
  • «День незакатного солнца: Стихотворения и поэмы». — Москва: «Современник», 1990;
  • «Торжество жизни». — Якутськ: Бичик, 2006. 

Відзнаки ред.

Примітки ред.

Література ред.