Мойра Ширер
Мо́йра Ши́рер, леді Ке́ннеді (англ. Moira Shearer, справжні ім'я та прізвище — Мо́йра Ши́рер Кінг (англ. Moira Shearer King); 17 січня 1926, Данфермлін, Шотландія — 31 січня 2006, Оксфорд, Велика Британія) — шотландська балерина і акторка кіно. Стала знаменитою завдяки виконанню головної ролі у фільмі «Червоні черевички» (1948).
| Мойра Ширер | |
|---|---|
| англ. Moira Shearer | |
 Мойра Ширер у 1954 році | |
| Ім'я при народженні | Мойра Ширер Кінг |
| Псевдо | Moira Shearer |
| Народилася | 17 січня 1926 Данфермлін, Шотландія |
| Померла | 31 січня 2006 (80 років) |
| Громадянство | .svg){kind=small} Велика Британія |
| Діяльність | балерина, акторка кіно |
| Alma mater | Dunfermline High School, Dunfermlined і Bearsden Academyd |
| Знання мов | англійська[1][2] |
| Заклад | Королівський балет[en] |
| Роки активності | 1948 — 1987 |
| Батько | Harold Charles Kingd[3] |
| У шлюбі з | Ludovic Kennedyd |
| Діти (4) | Ailsa Margaret Kennedyd[3], Alastair Charles Coverley Kennedyd[3], Rachel Katherine Kennedyd[3] і Fiona Jane Kennedyd[3] |
| IMDb | ID 0790452 |
Біографія
ред.Норма Ширер Кінг народилася в місті Данфермлін в Шотландії в сім'ї інженера Гарольда Кінга[4]. У 1931 році сім'я переїхала в Ндолу, Північна Родезія, де дівчинка за наполяганням матері почала займатися балетом в одного з учнів Енріко Чеккетті[5]. Після повернення до Лондона в 1936 році декілька місяців займалася у педагога Флори Фейрберн (англ. Flora Fairbairn) перш ніж поступити до студії Миколи Легата[5]. Після трьох років занять у Легато була прийнята у балетну школу Садлерс-Веллс (нині — Школа королівського балету), але відразу після початку війни батьки забрали її додому, в Шотландію[5].
Дебютуала в 1941 гроці в трупі Мони Інглсбі «Міжнародний балет»[6]. В 1942 році увійшла до складу балетної трупи «Балету Садлерс-Веллс[en]», де танцювала до 1952 року. Брала участь в гастролях трупи по Америці.
Разом з Марго Фонтейн і Памелою Мей Ширер була у прем'єрному складі балету Ф. Ештона «Симфонічні варіації». У 1948-му дебютувала в ролі Попелюшки в однойменному балеті Ф. Ештона.
Роль Вікторії Пейдж у фільмі Майкла Павелла і Емерика Прессбургера «Червоних черевичків» (1948) вмить зробила її всесвітньо знаменитою. Сама Мойра вважала, що фільм зруйнував її балетну кар'єру. «Хіба це не дивно, що те, до чого ти ніколи не прагнув, раптом обертається тим, що робить тобі ім'я і визначає твою особистісь»? — запитувала балерина. Проте, вона погодилася взяти участь ще в одному грандіозному кінопроєкті команди, що створила «Червоні черевички», знявшись в ролях балерини Стелли і механічної ляльки Олімпії у фільмі-феєрії «Казки Гофмана» (1951).
У 1953 році, у віці 27 років, з різних причин (через травму зокрема) Мойра Ширер вирішила залишити балетну сцену і зосередитися на акторській кар'єрі. У 1954 році вона зіграла Титанію в шекспірівській комедії «Сон літньої ночі» на Единбурзькому фестивалі. У 1959 знялася в ролі Роксани («Сірано де Бержерак») у фільмі-балеті Ролана Петі «Раз, два, три, чотири або Чорні панчішки» (вийшов у прокат в 1961-му). В середині 1960-х Ширер грала роль Феї Морґани у сценічній версії мюзиклу «Камелот» режисера і хореографа Роберта Гелпмана.
У 1972 році Мойра Ширер була ведучою конкурсу «Євробачення», що проходив в Единбурзі. У 1977—1982 роках вона їздила по Сполучених Штатах з лекціями з історії балету[7]. Також Ширер вела колонку книжкового огляду в газеті The Daily Telegraph.
У 1987 році Мойра Ширер знялася в ролі матері художника Лоурі в телевізійній версії балету Джилліан Лінн «Проста людина».
Сім'я
ред.У 1950 році Мойра Ширер вийшла заміж за відомого журналіста і правозахисника Людовика Кенеді[8], з яким прожила у шлюбі 56 років, — до своєї смерті в 2006-му. Її чоловік стверджував, що закохався в Мойру і вирішив, що одружується саме на ній, відразу ж, як тільки подивився фільм «Червоні черевички». Подружжя мало чотирьох дітей — трьох доньок і сина.
Цікаві факти
ред.Продюсер Артур Фрід хотів, щоб саме Мойра зіграла роль Елен у фільмі «Королівське весілля», але Фред Астер навідріз відмовився зніматися з професійною балериною. У свою чергу Ширер відмовилася від пропозиції Джина Келлі зіграти з ним у фільмі «Бригадун» (1954).
У 2000 році сатинові балетні черевички, в яких Ширер грала в «Червоних черевичках», були продані на аукціоні за 25 тисяч $.
Фільмографія
ред.- 1948 — «Червоні черевички» (реж. Майкл Павелл і Емерик Прессбургер, хореографія Роберта Гелпмана)
- 1951 — «Казки Гофмана» (реж. Майкл Павелл і Емерик Прессбургер, хореографія Фредеріка Ештона)
- 1953 — «Три історії кохання» (епізод «Ревнивий коханий», реж. Вінсент Міннеллі і Готфрід Рейнгарт, хореографія Фредеріка Ештона)
- 1955 — «Любитель руденьких» (реж. Гарольд Френч)
- 1960 — «Той, що підглядає» (реж.Майкл Павелл)
- 1961 — «Раз, два, три, чотири або Чорні панчішки» (хореографія Ролана Петі, реж. Теренс Янг)
Примітки
ред.- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ а б в г д Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Debra Craine; Judith Mackrell (19 серпня 2010). The Oxford Dictionary of Dance. Oxford University Press. с. 408–. ISBN 0-19-956344-6.
- ↑ а б в Fisher, Hugh (1952). Moira Shearer (2). Dancers of To-day.
- ↑ Mona Inglesby with Kay Hunter (2008). Ballet in the Blitz. Groundnut Publishing.
- ↑ O'Connor, John Kennedy. The Eurovision Song Contest: The Official History. Carlton Books, UK. 2007. ISBN 978-1-84442-994-3.
- ↑ Percival, John. Shearer, Moira. ODNB. OUP. Процитовано 11 жовтня 2014.
Посилання
ред.- Мойра Ширер на сайті IMDb (англ.)