Ладя Могилянська
Ім'я при народженні Лідія Михайлівна Могилянська
Народилася 7 листопада 1899(1899-11-07)
м. Чернігів
Померла 6 червня 1937(1937-06-06) (37 років)
Громадянство Російська імперія, УНР, УСРР, СССР
Діяльність поет
Мова творів українська
Роки активності 1919–1937
Жанр вірш

Ла́дя Могиля́нська (справжнє ім'я Лі́дія Миха́йлівна Могиля́нська) (26 жовтня (7 листопада) 1899, Чернігів — 6 червня 1937) — українська поетеса. Дочка письменника Михайла Могилянського, сестра прозаїка Дмитра Тася.

Жертва сталінського терору.

Біографія ред.

Ладя (Лідія) Могилянська народилася 7 листопада (26 жовтня за ст. ст.)1899 року в Чернігові в дворянській родині Русобтовських-Могилянських. Її батьком був відомий письменник Михайло Могилянський. Вона також сестра поета і прозаїка Дмитра Тася (Могилянського).

Навчалася в гімназії в Петербурзі, потім у Чернігівській жіночій гімназії. З 1917 року постійно жила в Чернігові. Одружилася з журналістом Віктором Коновалом, сином поета Івана Коновала (літературний псевдонім Вороньківський), українським есером.

За часів большевицького режиму закінчила 2 курси Чернігівського інституту народної освіти, працювала в комісії з вивчення історичних пам'яток Чернігівщини при губернському відділі народної освіти, збирала місцевий фольклор.

16 січня 1929 року була заарештована Чернігівським окружним відділом ГПУ УСРР. Обвинувачувалась за ст. 54-4, 54-10 Кримінального кодексу у друкуванні, розповсюдженні контрреволюційної літератури, в участі у контрреволюційній організації «Демократичний союз», яка закликала до боротьби з тодішнім ладом. Згідно з постановою колегії ОГПУ від 9 липня 1929 року засуджена до найвищої міри покарання — розстрілу, із заміною на десять років ув'язнення у таборах. Строк відбувала на Соловках і Бел-Балттаборі — на будівництві Біломорсько-Балтійського каналу. Звільнена достроково у 1933 році.

Удруге заарештована у травні 1937 року у справі Фіріна (Семен Григорович Фірін — начальник Дмитрівського табору НКВД) за участь у контрреволюційній терористичній організації (насправді — цілком міфічній). Рішенням НКВД і прокурора СРСР від 5 червня 1937 р. засуджена до найвищої міри покарання. Цього разу вирок виконано — Ладю Могилянську розстріляли 6 червня 1937 р. у Москві на Донському кладовищі. Там не тільки розстрілювали, а і ховали попіл тих невинно убієнних, кого спалювали в крематорії, розташованому на території кладовища.

Реабілітована 6 березня 1957 р., за справою 1929 р. — в 1990-му році.

Про Ладю Могилянську залишили спогади товариші по ув'язненню академік Дмитро Лихачов, композитор М.Черняк.

Родинні зв'язки ред.

  • Донька — Інна Коновал. Народилась в Чернігові, під час Другої світової війни виїхала до Німеччини. Подальша доля невідома.

Творчість ред.

Дебютувала 1919 року на сторінках провінційної чернігівської преси. Протягом 1923—1929 років друкувалася в журналах «Життя й революція», «Нова громада» (обидва — Київ), «Літературно-науковий вістник» (Львів), «Зоря» (Дніпропетровськ), «Всесвіт», «Червоний шлях» (обидва — Харків), чернігівських газетах «Селянське життя» та ін. За життя поетеса не видала жодної збірки віршів українською мовою.

На засланні Ладя Могилянська брала участь у табірних виданнях: друкувалася в журналі «Соловецкие острова», збірниках «Музыка двух каналов», «Музыка трассы» (обидва — 1936). На будівництві каналу Москва—Волга редагувала табірну газету українською мовою «За нову людину». В журналі «Огонек» за 1935 рік серед талановитих прозаїків та поетів першою була названа Л. Могилянська на будівництві Біломорсько-Балтійського каналу. У видавництві КВЧ (культурно-воспитательная часть) Дмитровлага НКВС СРСР 1935 року вийшла збірка її російськомовних віршів «Два канала» (серія «Библиотека перековки» № 9). Книжку оформив художник Гліб Кун.

Увічнення пам'яті ред.

У рамках дерусифікації на честь Ладі Могилянської пропонували назвати низку топонімів у Чернігівській області. Зокрема, обласну бібліотеку імені Короленка у рідному для поетеси Чернігові. Однак у підсумку депутати облради Чернігівської області назвали бібліотеку не на честь Ладі Могилянської, а на честь Олександра та Софії Русових [1].

Крім того на честь Ладі Могилянської пропонували назвати вулицю Жовтнева у селі Терешківка Чернігівської області. Втім, місцеві мешканці на слуханнях обрали для вулиці Жовтневої варіант "вулиця Квітнева" [2].

Також Ладя Могилянська потрапила у календар на 2024-й рік проекту «Титани двадцятих», створеного письменником Мартином Якубом[3]. У тому ж 2023-му році строфа з вірша «Я ні з ким не піду до пивниці...» Ладі Могилянської була використана репером Семаром у композиції «Перемога світла» [4].

Література ред.

  • Петрицкий Владимир. Приоткрытая тайна ГУЛАГа // Невский библиофил. — 2005. — Вып. 10.
  • П'ядик Юрій. Могилянські // Зона. — 2004. — Вип.18. — С. 187—194.
  • Федоров Николай. Канал и судьбы // Дмитровский вестник. — 2003. — 11 сентября
  • Скуратовский Вадим. Ладя Могилянская. Из полузабытых имен // Столичные новости. — 2003. — 8—14 июля.
  • Лихачев Дмитрий. Воспоминания. — СПб.: Logos, 1995. — С. 250—251.
  • Шевчук Валерій. Могилянські: забута письменницька родина України // Україна. — 1988. — № 27. — С. 8—9.
  • «Я думав, які теми були б цікаві…» Праці Григорія Кураса, спогади і матеріали про українського історика. Видавець Лозовий В. М. Чернігів — 2010

Посилання ред.

  1. Карась, Сєргєй (7 червня 2023). Заборона РПЦ, позбавлення мандатів та перейменування бібліотеки Короленка: підсумки сесії Чернігівської облради. Сайт міста Чернігова 0462.ua (укр) . Чернігівська медіа група. Процитовано 09.04.2024.
  2. Протокол № 1 громадських слухань від 11 березня 2024 року с. Терешківка (PDF). Лосинівська ТГ (укр) . 11 березня 2024. Процитовано 09.04.2024.
  3. Карась, Сєргєй (21 грудня 2023). Як чернігівська поетеса, вбита сталінським режимом, допомагає Україні перемогти. Сайт міста Чернігова 0462.ua (укр) . Чернігівська медіа група. Процитовано 09.04.2024.
  4. репер Семар & Carmen María and Edu Espinal feat. Ладя Могилянська - Перемога світла (укр) . репер Семар. 19 листопада 2023. Процитовано 09.04.2024.