Могильницький Іван Іванович

Іва́н Іва́нович Могильни́цький (*1894, Сороки, Коломийський повіт, Королівство Галичини та Володимирії — †1983, Коломия, Українська РСР) — український адвокат, громадсько-політичний діяч, член УСРП, в'язень сталінських таборів[1].

Іван Могильницький
Народився1894(1894)
Сороки, Коломийський повіт, Королівство Галичини та Володимирії Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Помер1983(1983)
Коломия, СРСР СРСР
Похованняцвинтар Монастирок
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-УгорщинаПольща ПольщаСРСР СРСР
Національністьукраїнець
Відомий завдякиадвокат, громадсько-політичний діяч
ПартіяУСРП
У шлюбі зСофія Могильницька (Чайківська)

Життєпис

ред.

Народився у селі Сороки Коломийського повіту в сім’ї греко-католицького священника Івана Могильницького. Навчався в Коломийській гімназії, а пізніше у Краківському університеті.

Адвокатську діяльність розпочав 1923 pоку в Городенці. Тоді ж за рекомендацією знаного літератора Василя Стефаника вступив до Української соціалістично-радикальної партії.

Згодом осів у Коломиї. Протягом 1926-1927 pоків був видавцем місцевої газети «Покутське слово». Як член повітових управ товариств «Просвіта» та «Рідна Школа», сприяв створенню по селах повіту хат-читалень, народних шкіл, кооператив, осередків Союзу української поступової молоді ім. М. Драгоманова «Каменярі». Часто виступав на народних вічах, вів полеміку на сторінках газет з діячами УНДО та інших партій. У якості адвоката неодноразово брав участь в політичних судових процесах, захищаючи членів КПЗУ. 3 приходом радянської влади на західноукраїнські землі Івана Могильницького обрали головою робітничого комітету Городенківщини. Однак попри свою лояльність до нової влади, 25 вересня 1939 pоку він був заарештований за звинуваченням в антирадянській пропаганді. 29 березня 1941 p. особлива нарада при НКВС СРСР засудила Івана Могильницького на 8 років «виправно-трудових таборів». Покарання відбував у Печорі (реабілітований 30 жовтня 1989 року)[2].

Після звільнення у 1946 pоці зі сталінських таборів повернувся до Коломиї, де й помер. Похований на міському цвинтарі Монастирок[1].

Примітки

ред.
  1. а б Некрополі Івано-Франківщини. Інститут Україніки. Міжнародна громадська організація. Архів оригіналу за 8 жовтня 2014. Процитовано 21 червня 2023.
  2. Національний банк репресованих. Могильницький Іван Іванович. Головна редакційна колегія науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією». Процитовано 21 червня 2023.

Джерела

ред.
  • Могильницький Іван // Андрухів І., Арсенич П. Українські правники в національному відродженні Галичини 1848-1939 рр. — Івано-Франківськ, 1996. — С. 49.