Михальова Марія Григорівна
Марія Григорівна Михальова (1906—1981) — радянська льотчиця, командир авіаескадрильї, учасниця Другої світової війни, Майор.
| Михальова Марія Григорівна | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 1906 |
| Померла |
1981 Київ, Українська РСР, СРСР |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | льотчиця |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Військове звання | капітан |
| Нагороди |
    |
Життєпис ред.
Закінчила Качинську військову авіаційну школу пілотів. Після випуску освоїла кілька типів літаків, в тому числі і сучасних бомбардувальників, стала льотчиком-інструктором, командиром авіаційного підрозділу.
27 липня 1940 року Михальова зробила Безпосадочний переліт Хабаровськ — Львів в складі жіночого екіпажу (перший пілот — Марія Нестеренко, другий пілот — Марія Михальова, штурман — Ніна Русакова) за маршрутом Хабаровськ — Львів на літаку ДБ-3 "Україна ".[1] Досягти кінцевої точки маршруту не вдалося через грозу, сильний зустрічний вітер і обмерзання, але за 22,5 години льотчиці пройшли шлях близько 7000 км.
В період Другої світової війни капітан Марія Михальова служила в складі 103-го ббап, була командиром 2-ї авіаескадрильї. Літала на бомбардувальнику «Су-2», зробила 4 бойових вильоти. На початку липня 1941 року посадила пошкоджений літак в поле (за іншими даними — на узлісся) і через три доби повернулася в частину. В кінці липня 1941 року Михальова відразу після приземлення після повернення з бойового вильоту знепритомніла в кабіні. Однополчани вирішили, що її поранило в бою, але виявилося, що льотчиця чекала дитину. Її відправили в тил.
Після народження дитини Марія Михальова ще багато років провела за штурвалом літаків. У 1945 році майор Михальова обіймала посаду помічника начальника 2-го відділу Оперативного управління штабу ВПС. В запас звільнилася в званні майора. Але і будучи на пенсії вела активний спосіб життя — займалася військово-патріотичної роботою. Виховала двох дітей, займалася онуками.[2]
Померла 18 жовтня 1981 року. Похована в Києві на Берковецькому кладовищі.
Примітки ред.
- ↑ Забытый перелет. Архів оригіналу за 10 вересня 2011. Процитовано 12 січня 2020.
- ↑ ВОЕННАЯ ЛИТЕРАТУРА --Мемуары-- Белоконь К. Ф. В пылающем небе (Далекое-близкое). Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 12 січня 2020.
Посилання ред.
- Михалёва Мария Григорьевна [Архівовано 27 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Мария Григорьевна Михалева [Архівовано 12 січня 2020 у Wayback Machine.]
- ВОЕННАЯ ЛИТЕРАТУРА --Мемуары-- Белоконь К. Ф. В пылающем небе (Воскресший из мертвых) [Архівовано 23 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Нестеренко Марія Петрівна [Архівовано 10 травня 2012 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |