Михайло I Федорович
Миха́йло Фе́дорович (12 (22) липня 1596, Москва, Московське царство — 13 (23) липня 1645, Москва, Московське царство) — 9-й московський цар у 1613–1645 роках. Не походив з великокнязівського, або монаршого роду. Був сином простого боярина Федора Романова (з 1619 — патріарх Філарет), завдяки високій посаді батька в московському патріархаті отримав царський престол та став засновником династії.
Михаїл І Федорович рос. Михаил Фёдорович Михаи́лъ Ѳео́доровичь | ||||
Портрет-гравюра 1630-тих років | ||||
| ||||
---|---|---|---|---|
21 лютого (3 березня) 1613 — 13 (23) липня 1645 | ||||
Коронація: | 11 (21) липня 1613 | |||
Регент: | інокиня Марфа (1613-1619) | |||
Співправитель: | Патріарх Філарет (1619-1633) | |||
Попередник: | Владислав IV Ваза | |||
Наступник: | Олексій Михайлович | |||
Народження: |
12 (22) липня 1596[2][3] Москва, Московське царство | |||
Смерть: |
13 (23) липня 1645[2] (49 років) Москва, Московське царство | |||
Поховання: | Архангельський собор і Москва | |||
Країна: | Московське царство | |||
Релігія: | московське православ'я | |||
Рід: | Романови | |||
Батько: | Федір Микитович Романов | |||
Мати: | Шестакова Ксенія Іванівна | |||
Шлюб: |
Марія Долгорукова (1624—1625); Євдокія Стрешньова (1626—1645) | |||
Діти: |
від першого шлюбу: немає Олексій Миколайович, Ірина, Анна, Тетяна | |||
Автограф: | ||||
Біографія
ред.Йдеться, що Михайло Федорович народився у 1596 р. у сім'ї боярина Федора Микитовича Романова і його дружини Ксенії Іванівни (уродженої Шестової) і доводився двоюрідним племінником царю Федору Івановичу з московської гілки династії Калитовичів.[4]
Провідну роль у правлінні державою за Михайла Федоровича відігравали його близькі родичі (у 1619—1633 рр. фактично правив Федір Романов — патріарх Філарет). З самого початку цар опинився в складній ситуації через фактичне фінансове банкротство. 1616 року уряд звернувся до Франції і Данії з проханням надати кредит, але отримав відмову. 1617 року було здійснено спробу запозичити 400 тис. карб. в англійського короля, але без успіху. Тоді англійські торгівці запропонували 100 тис. в обмін на торгівельні привілеї. Того ж року Генеральні Штати Республіки Сполучених провінцій надали позику в 20 тис. гульденів (замість 70 тис. карб., що запрошували). Водночас від Персії отримав кредит 100 злитків срібла ціною 7 тис. карб.
У 1618 році, після спроби королевича Владислава в 1617–1618 рр. захопити Москву, уклав Деулінське перемир'я, за яким до Речі Посполитої відійшла Чернігово-Сіверська земля, захоплена Московським князівством у 1503 р. У цій війні на стороні польських військ брали участь українські козаки на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним. Тому лише 1619 року було отримано англійська позика в 20 тис. карбованців (через Архангельськ). Її повернуто 1620 року.
У 1632–1634 роках вів невдалу війну з Річчю Посполитою, в якій на стороні польських військ воювали українські козаки на чолі з гетьманом Тимошем Орендаренком.
Продовжував вести загарбницькі війни в Сибіру.
За часів царства Михайла Федоровича розширено відносини з Європою, видано першу рукописну газету «Вісті-Куранти» (1621), утворено «полки нового строю» (регулярні військові полки, навчені по-європейськи та очолювані найманими європейськими офіцерами).
Родовід
ред.Примітки
ред.- ↑ Легітимність під сумнівом. На момент коронації законним монархом Московії був Владислав I.
- ↑ а б RKDartists
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Пчёлов Е. В. Романовы. История династии. с. 9—27.
Джерела та література
ред.- В. М. Мордвінцев. Михайло Федорович [Архівовано 12 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 690. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Васенко П. Г., «Бояре Романовы и воцарение Михаила Федоровича». — г. СПб, 1913 г. (рос.)
- Сташевский Е., «Очерки по истории царствования Михаила Федоровича». — г. Киев. 1913 г. — Ч. I. (рос.)
- Соловьев С. М., «Обзор царствования Михаила Федоровича Романова». — г. СПб., 1859 г. (рос.)