Митрофанов Дмитро Юрійович
Дмитро Юрійович Митрофанов (8 листопада 1989, Чернігів, СРСР) — український боксер, майстер спорту міжнародного класу з боксу, бронзовий призер чемпіонату Європи (2011)[1], триразовий чемпіон України (2008, 2012, 2015)[2]. Входив до складу боксерського клубу «Українські отамани», що бере участь у змаганнях під егідою WSB.
Дмитро Митрофанов  | |
|---|---|
 На Олімпійських іграх 2016 | |
| Загальна інформація | |
| Повне ім'я | Митрофанов Дмитро Юрійович |
| Громадянство |
 Україна |
| Народився |
8 листопада 1989 (34 роки) Чернігів, СРСР |
| Вагова категорія | середня |
| Стійка | ортодокс |
| Зріст | 173 см |
| Спортивний клуб |
«Українські отамани» |
| Промоутер | K2 Promotions |
| Нагороди |
 |
| Професіональна кар'єра | |
| Перший бій | 27 жовтня 2017 |
| Останній бій | 15 квітня 2023 |
| Боїв | 13 |
| Перемог | 12 |
| Перемог нокаутом | 6 |
| Поразок | 1 |
| Нічиїх | 1 |
| Спортивні медалі | |||
|---|---|---|---|
| Представник Україна
| |||
| Бокс | |||
| Чемпіонат Європи | |||
| Бронза | 2011 Анкара | до 75 кг | |
| Універсіада | |||
| Золото | 2013 Казань | до 75 кг | |
Життєпис ред.
Дмитро Митрофанов народився у Чернігові. Втратив матір, коли йому було два місяці, а батько з часом знайшов нову родину та перестав піклуватися про хлопця. Дмитро зростав під опікою бабусі та дідуся. Незабаром померла бабуся, а Дмитро потрапив до школи-інтернату. Після закінчення хлопцем першого класу не стало дідуся і Дмитро лишився повним сиротою.
Любительська кар'єра ред.
У 2001 році до навчального закладу Дмитра завітав тренер Руслан Саїд, який шукав здібних хлопців, що бажали займатися боксом. На його пропозицію відгукнувся Митрофанов, який з того часу став підопічним Саїда. У 2008 році до Дмитра прийшов перший серйозний успіх у дорослому любительському боксі — він став чемпіоном країни у своїй ваговій категорії.
2008 року Митрофанов у складі збірної України взяв участь в чемпіонаті Європи з боксу і програв у першому бою Джеку Кулкаю (Німеччина).
На чемпіонаті Європи 2011, що проходив у турецькій Анкарі, здобув три перемоги та, програвши у півфіналі Максиму Коптякову (Росія), посів почесне 3тє місце. Після вдалого виступу на міжнародній арені Дмитро отримав пропозицію від мексиканського боксерського клубу «Мексико Сіті Геррерос», що виступав у напівпрофесійній лізі WSB. Провівши один сезон у складі мексиканського колективу, Митрофанов приєднався до новоствореної команди «Українські отамани», що також подала заявку для участі у цих змаганнях. Крім того, у 2012 році він вдруге став чемпіоном України серед любителів.
Універсіада 2013 ред.
На літній Універсіаді, яка проходила з 6-о по 17-е липня у Казані, Дмитро предсталяв Україну в боксі у ваговій категорії до 75 кг та завоював золоту медаль.[3]
В одній шістнадцятій українець здолав Сабело Дладла з Південної Африки 3:0. У чвертьфіналі поборов росіянина Артема Чеботарьова з рахунком 2:1. У півфіналі спортсмен зустрівся з монголом Шинебаяром Нармандахом, якого переміг — 3:0. У вирішальному поєдинку представник України здолав узбекистанського боксера Азізбека Абдугофурова — 3:0 (29:28, 29:28, 29:28).[4].[5]
На чемпіонаті світу 2013 програв у другому бою Ентоні Фавлеру (Англія).
На Олімпійських іграх 2016 програв у першому бою Крістіану Мбіллі-Ассомо (Франція).
Професійна кар'єра ред.
27 жовтня 2017 року в The Belvedere, Іллінойс, США, відбувся дебютний бій Дмитра на професійному ринзі проти до того непереможеного американця Брендона Маддокса (7-0-0,5 KOs). Поєдинок закінчився в четвертому раунді технічним нокаутом у виконанні українця.
18 грудня 2020 року в бою проти британця Асінья Байфілда завоював вакантний титул WBO Oriental у першій середній вазі.
Таблиця боїв ред.
| 12 Перемог (6 нокаутом, 6 за рішенням суддів), 0 Поразок (0 нокаутом, 0 за рішенням суддів), 1 Нічия | |||||||
| Результат | Рекорд | Суперник | Спосіб | Раунд, час | Дата | Місце проведення | Примітки |
| Перемога | 13–0-1 |  Хуан Карлос Родрігез
|
UD | 6 | 15 квітня 2023 |  PGE Turow Arena, Зґожелець
|
|
| Перемога | 12–0-1 |  Берікбай Нурімбетов
|
RTD | 2 (10) | 18 грудня 2021 | Льодовий палац ТРЦ «Термінал», Бровари
|
|
| Перемога | 11–0-1 |  Рілліван Айоделе Бабатунде
|
UD | 10 | 17 липня 2021 | Equides Club, Лісники
|
Захистив титул чемпіона WBO Oriental у першій середній вазі |
| Перемога | 10–0-1 | .svg){kind=small} Асінья Байфілд
|
UD | 10 | 18 грудня 2020 | АККО International, Київ
|
Бій за вакантний титул WBO Oriental у першій середній вазі |
| Перемога | 9–0-1 |  Анатолій Хунанян
|
UD | 6 | 1 серпня 2020 | Equides Club, Лісники
|
|
| Перемога | 8–0-1 |  Улугбек Собіров
|
UD | 8 | 22 лютого 2020 | Льодовий палац ТРЦ «Термінал», Бровари
|
|
| Перемога | 7–0-1 |  Новак Радулович
|
KO | 4 (8), 0:21 | 5 жовтня 2019 | Льодовий палац ТРЦ «Термінал», Бровари
|
|
| Перемога | 6–0-1 | Рафал Яцкевич
|
RTD | 4 (8), 3:00 | 10 серпня 2019 | Caribbean Club, Київ
|
|
| Перемога | 5–0-1 |  Хорхе Вальєхо
|
KO | 2(8), 1:25 | 20 квітня 2019 | Палац спорту, Київ
|
|
| Перемога | 4–0-1 |  Джеффрі Росалес
|
UD | 6 | 23 лютого 2019 | AKKO International, Київ
|
|
| Перемога | 3–0-1 |  Бека Муржикнелі
|
TKO | 2(6), 2:26 | 22 грудня 2018 | Льодовий палац ТРЦ «Термінал», Бровари
|
|
| Нічия | 2–0-1 |  Джино Кантерс
|
PTS | 4 | 10 листопада 2018 | Манчестер Арена, Манчестер
|
|
| Перемога | 2–0 |  Маркус Вілліс
|
UD | 8 | 13 січня 2018 | Midwest Event Center, Іллінойс
|
|
| Перемога | 1–0 | Брендон Маддокс
|
TKO | 4 (6), 1:50 | 27 жовтня 2017 | The Belvedere, Іллінойс
|
Дебют |
Нагороди та звання ред.
Бронзовий призер чемпіонату Європи (1): 2011
Чемпіон Універсіади (1): 2013- Чемпіон України (3): 2008, 2012, 2015
Срібний призер чемпіонату України (2): 2011, 2016- Майстер спорту міжнародного класу
Державні нагороди ред.
- Орден «За заслуги» III ст. (25 липня 2013) — за досягнення високих спортивних результатів на XXVII Всесвітній літній Універсіаді в Казані, виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України[6]
Цікаві факти ред.
- Улюбленими боксерами Митрофанова є Майк Тайсон (в найкращі роки) та Василь Ломаченко.
- Улюблений мультфільм Дмитра — «Король Лев».
- Весною 2016 року приєднався до патріотичного флешмобу #яЛюблюСвоюКраїну, опублікувавши відеозвернення, в якому розповів за що любить Україну.[7]
Примітки ред.
- ↑ Чемпіонат Європи. Українець Дмитро Митрофанов завоював бронзу! (рос.) . «Спорт Экспресс в Украине». Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 23 березня 2013.
- ↑ Дмитро Митрофанов став дворазовим чемпіоном України з боксу (рос.) . Портал Чернігова. Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 23 березня 2013.
- ↑ Особиста інформація спортсмена на сайті Універсіади 2013 [Архівовано 4 листопада 2013 у Wayback Machine.] (рос.) (англ.)
- ↑ Універсіада-2013. Гвоздик і Митрофанов приносять Україні золоті медалі. Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 23 липня 2013.
- ↑ Результати змагань на офіційному сайті Універсіади 2013[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Указ Президента України № 392/2013 від 25 липня 2013 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 8 липня 2014. Процитовано 25 липня 2013.
- ↑ Дмитро Митрофанов - Я люблю свою країну.
Посилання ред.
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Митрофанов Дмитро Юрійович |
- Митрофанов Дмитро Юрійович(англ.) — статистика професійних боїв на сайті BoxRec
- Профіль на сайті WSB (англ.) . Процитовано 23 березня 2013.[недоступне посилання з липня 2019]
- Місія виконана! Шлях до Лондону? (рос.) . «Chernigiv Quest». Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 23 березня 2013.
- Дмитро Митрофанов - Я люблю свою країну на YouTube
- Інтерв'ю
- Наталія Найдюк (8 листопада 2012). Дмитро Митрофанов: Бокс для мене — це життя! (рос.) . «SilverTime». Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 23 березня 2013.
- Ярослав Конопля (вересень, 2013) «Дмитро Митрофанов на олімпійському уроці» Спорт- запорука здоров`я. 18 вересня естафету Олімпійських уроків приймала ЗОШ №9 [Архівовано 7 жовтня 2013 у Wayback Machine.]