Митрофанов Дмитро Юрійович
Дмитро Юрійович Митрофанов (8 листопада 1989, Чернігів, СРСР) — український боксер, майстер спорту міжнародного класу з боксу, бронзовий призер чемпіонату Європи (2011)[1], триразовий чемпіон України (2008, 2012, 2015)[2]. Входив до складу боксерського клубу «Українські отамани», що бере участь у змаганнях під егідою WSB.
Дмитро Митрофанов  | |
|---|---|
 На Олімпійських іграх 2016 | |
| Загальна інформація | |
| Повне ім'я | Митрофанов Дмитро Юрійович |
| Громадянство |  Україна |
| Народження | 8 листопада 1989 (34 роки) Чернігів, СРСР |
| Вагова категорія | середня |
| Стійка | ортодокс |
| Зріст | 173 см |
| Спортивний клуб | «Українські отамани» |
| Промоутер | K2 Promotions |
| Нагороди |  |
| Професіональна кар'єра | |
| Перший бій | 27 жовтня 2017 |
| Останній бій | 15 квітня 2023 |
| Боїв | 13 |
| Перемог | 12 |
| Перемог нокаутом | 6 |
| Поразок | 1 |
| Нічиїх | 1 |
| Спортивні медалі | |||
|---|---|---|---|
| Представник Україна
| |||
| Бокс | |||
| Чемпіонат Європи | |||
| Бронза | 2011 Анкара | до 75 кг | |
| Універсіада | |||
| Золото | 2013 Казань | до 75 кг | |
Життєпис
ред.Дмитро Митрофанов народився у Чернігові. Втратив матір, коли йому було два місяці, а батько з часом знайшов нову родину та перестав піклуватися про хлопця. Дмитро зростав під опікою бабусі та дідуся. Незабаром померла бабуся, а Дмитро потрапив до школи-інтернату. Після закінчення хлопцем першого класу не стало дідуся і Дмитро лишився повним сиротою.
Любительська кар'єра
ред.У 2001 році до навчального закладу Дмитра завітав тренер Руслан Саїд, який шукав здібних хлопців, що бажали займатися боксом. На його пропозицію відгукнувся Митрофанов, який з того часу став підопічним Саїда. У 2008 році до Дмитра прийшов перший серйозний успіх у дорослому любительському боксі — він став чемпіоном країни у своїй ваговій категорії.
2008 року Митрофанов у складі збірної України взяв участь в чемпіонаті Європи з боксу і програв у першому бою Джеку Кулкаю (Німеччина).
На чемпіонаті Європи 2011, що проходив у турецькій Анкарі, здобув три перемоги та, програвши у півфіналі Максиму Коптякову (Росія), посів почесне 3тє місце. Після вдалого виступу на міжнародній арені Дмитро отримав пропозицію від мексиканського боксерського клубу «Мексико Сіті Геррерос», що виступав у напівпрофесійній лізі WSB. Провівши один сезон у складі мексиканського колективу, Митрофанов приєднався до новоствореної команди «Українські отамани», що також подала заявку для участі у цих змаганнях. Крім того, у 2012 році він вдруге став чемпіоном України серед любителів.
Універсіада 2013
ред.На літній Універсіаді, яка проходила з 6-о по 17-е липня у Казані, Дмитро предсталяв Україну в боксі у ваговій категорії до 75 кг та завоював золоту медаль.[3]
В одній шістнадцятій українець здолав Сабело Дладла з Південної Африки 3:0. У чвертьфіналі поборов росіянина Артема Чеботарьова з рахунком 2:1. У півфіналі спортсмен зустрівся з монголом Шинебаяром Нармандахом, якого переміг — 3:0. У вирішальному поєдинку представник України здолав узбекистанського боксера Азізбека Абдугофурова — 3:0 (29:28, 29:28, 29:28).[4].[5]
На чемпіонаті світу 2013 програв у другому бою Ентоні Фавлеру (Англія).
На Олімпійських іграх 2016 програв у першому бою Крістіану Мбіллі-Ассомо (Франція).
Професійна кар'єра
ред.27 жовтня 2017 року в The Belvedere, Іллінойс, США, відбувся дебютний бій Дмитра на професійному ринзі проти до того непереможеного американця Брендона Маддокса (7-0-0,5 KOs). Поєдинок закінчився в четвертому раунді технічним нокаутом у виконанні українця.
18 грудня 2020 року в бою проти британця Асінья Байфілда завоював вакантний титул WBO Oriental у першій середній вазі.
Таблиця боїв
ред.| 12 Перемог (6 нокаутом, 6 за рішенням суддів), 0 Поразок (0 нокаутом, 0 за рішенням суддів), 1 Нічия | |||||||
| Результат | Рекорд | Суперник | Спосіб | Раунд, час | Дата | Місце проведення | Примітки |
| Перемога | 13–0-1 |  Хуан Карлос Родрігез
|
UD | 6 | 15 квітня 2023 |  PGE Turow Arena, Зґожелець
|
|
| Перемога | 12–0-1 |  Берікбай Нурімбетов
|
RTD | 2 (10) | 18 грудня 2021 | Льодовий палац ТРЦ «Термінал», Бровари
|
|
| Перемога | 11–0-1 |  Рілліван Айоделе Бабатунде
|
UD | 10 | 17 липня 2021 | Equides Club, Лісники
|
Захистив титул чемпіона WBO Oriental у першій середній вазі |
| Перемога | 10–0-1 | .svg){kind=small} Асінья Байфілд
|
UD | 10 | 18 грудня 2020 | АККО International, Київ
|
Бій за вакантний титул WBO Oriental у першій середній вазі |
| Перемога | 9–0-1 |  Анатолій Хунанян
|
UD | 6 | 1 серпня 2020 | Equides Club, Лісники
|
|
| Перемога | 8–0-1 |  Улугбек Собіров
|
UD | 8 | 22 лютого 2020 | Льодовий палац ТРЦ «Термінал», Бровари
|
|
| Перемога | 7–0-1 |  Новак Радулович
|
KO | 4 (8), 0:21 | 5 жовтня 2019 | Льодовий палац ТРЦ «Термінал», Бровари
|
|
| Перемога | 6–0-1 | Рафал Яцкевич
|
RTD | 4 (8), 3:00 | 10 серпня 2019 | Caribbean Club, Київ
|
|
| Перемога | 5–0-1 |  Хорхе Вальєхо
|
KO | 2(8), 1:25 | 20 квітня 2019 | Палац спорту, Київ
|
|
| Перемога | 4–0-1 |  Джеффрі Росалес
|
UD | 6 | 23 лютого 2019 | AKKO International, Київ
|
|
| Перемога | 3–0-1 |  Бека Муржикнелі
|
TKO | 2(6), 2:26 | 22 грудня 2018 | Льодовий палац ТРЦ «Термінал», Бровари
|
|
| Нічия | 2–0-1 |  Джино Кантерс
|
PTS | 4 | 10 листопада 2018 | Манчестер Арена, Манчестер
|
|
| Перемога | 2–0 |  Маркус Вілліс
|
UD | 8 | 13 січня 2018 | Midwest Event Center, Іллінойс
|
|
| Перемога | 1–0 | Брендон Маддокс
|
TKO | 4 (6), 1:50 | 27 жовтня 2017 | The Belvedere, Іллінойс
|
Дебют |
Нагороди та звання
ред.
Бронзовий призер чемпіонату Європи (1): 2011
Чемпіон Універсіади (1): 2013- Чемпіон України (3): 2008, 2012, 2015
Срібний призер чемпіонату України (2): 2011, 2016- Майстер спорту міжнародного класу
Державні нагороди
ред.- Орден «За заслуги» III ст. (25 липня 2013) — за досягнення високих спортивних результатів на XXVII Всесвітній літній Універсіаді в Казані, виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України[6]
Цікаві факти
ред.- Улюбленими боксерами Митрофанова є Майк Тайсон (в найкращі роки) та Василь Ломаченко.
- Улюблений мультфільм Дмитра — «Король Лев».
- Весною 2016 року приєднався до патріотичного флешмобу #яЛюблюСвоюКраїну, опублікувавши відеозвернення, в якому розповів за що любить Україну.[7]
Примітки
ред.- ↑ Чемпіонат Європи. Українець Дмитро Митрофанов завоював бронзу! (рос.) . «Спорт Экспресс в Украине». Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 23 березня 2013.
- ↑ Дмитро Митрофанов став дворазовим чемпіоном України з боксу (рос.) . Портал Чернігова. Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 23 березня 2013.
- ↑ Особиста інформація спортсмена на сайті Універсіади 2013 [Архівовано 4 листопада 2013 у Wayback Machine.] (рос.) (англ.)
- ↑ Універсіада-2013. Гвоздик і Митрофанов приносять Україні золоті медалі. Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 23 липня 2013.
- ↑ Результати змагань на офіційному сайті Універсіади 2013[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Указ Президента України № 392/2013 від 25 липня 2013 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 8 липня 2014. Процитовано 25 липня 2013.
- ↑ Дмитро Митрофанов - Я люблю свою країну.
Посилання
ред.
- Митрофанов Дмитро Юрійович(англ.) — статистика професійних боїв на сайті BoxRec
- Профіль на сайті WSB (англ.) . Процитовано 23 березня 2013.[недоступне посилання з липня 2019]
- Місія виконана! Шлях до Лондону? (рос.) . «Chernigiv Quest». Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 23 березня 2013.
- Дмитро Митрофанов - Я люблю свою країну на YouTube
- Інтерв'ю
- Наталія Найдюк (8 листопада 2012). Дмитро Митрофанов: Бокс для мене — це життя! (рос.) . «SilverTime». Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 23 березня 2013.
- Ярослав Конопля (вересень, 2013) «Дмитро Митрофанов на олімпійському уроці» Спорт- запорука здоров`я. 18 вересня естафету Олімпійських уроків приймала ЗОШ №9 [Архівовано 7 жовтня 2013 у Wayback Machine.]