Вікіпедія

Носов Микола Миколайович

радянський дитячий письменник
(Перенаправлено з Микола Миколайович Носов)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Носов.

Мико́ла Микола́йович Но́сов (10 (23) листопада 1908, Київ, Київська губернія, Російська імперія — 26 липня 1976(1976-07-26), Москва, РРФСР, СРСР) — російський радянський письменник. Відомий як автор дитячої трилогії «Незнайко», ідею персонажів якого він запозичив у канадського письменника Палмера Кокса[6].

Носов Микола Миколайович
Народився10 (23) листопада 1908[1]
Київ, Київська губернія, Російська імперія[2]
Помер26 липня 1976(1976-07-26)[3][4][…] (67 років)
Москва, РРФСР, СРСР[3]
ПохованняКунцевський цвинтар
Країна СРСР
Діяльністьписьменник, дитячий письменник, драматург, письменник наукової фантастики
Alma materВсеросійський державний інститут кінематографії
Мова творівросійська
Роки активності1938 — 1976
ЧленствоСП СРСР
БатькоМикола Петрович Носов
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Сталінська премія
CMNS: Носов Микола Миколайович у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис

 
Запис у метричній книзі церкви св. Іоана Золотоустого (Золотоустівській Залізній) про народження Миколи Носова

Народився 10 (23) листопада 1908(19081123) року в Києві в родині актора-естрадника[7] Миколи Петровича Носова та Варвари Трохимівни Носової, окрім нього, у родині ще були брати Петро (старший) та Борис (молодший) і молодша сестра Лариса. Охрещений у парафіяльній церкві Св. Іоана Золотоустого в Києві. Дитинство провів в Ірпені. Потім родина мешкала на вулицях Глибочицькій, Борщагівській та у 1919—1923 роках Маріїнсько-Благовіщенській (тепер Саксаганського), 86. Дитинство описав у повісті «Тайна на дне колодца»[8]. З 1915 по 1923 роки навчався в київській приватній гімназії Стельмашенка (згодом 9-та гімназія, трудова школа). З 1923 року родина знову мешкала в Ірпені. Навчався у вечірній робітничій школі. У 1927—1929 роках вчився в Київському художньому інституті, звідки перевівся в Московський інститут кінематографії (закінчив у 1932). У 1932—1951 роках — режисер-постановник мультиплікаційних, науково-популярних та навчальних фільмів (у тому числі для Червоної Армії, нагороджений 1943 року орденом Червоної Зірки).

Почав публікувати оповідання у 1938 році («Витівники», «Живий капелюх», «Огірки», «Чудові штани», «Мишкова каша», «Городники», «Фантазери» та ін., які друкувалися головним чином у дитячому журналі «Мурзілка» і згодом склали основу першої збірки Носова «Тук-тук-тук», 1945). Носов увів до дитячої літератури нового героя — наївного і розсудливого, пустотливого і допитливого непосиду, який увесь час прагне щось робити, але постійно потрапляє в незвичайні, часто комічні ситуації.

Особливо широку популярність завоювали його повісті для підлітків «Весела сімейка» (1949), «Щоденник Миколки Синіцина» (1950), «Вітя Малєєв в школі й удома» (1951; Сталінська премія, 1952).

Твори про Незнайка

Велику популярність серед читачів здобули його казкові твори про Незнайка. Перше з них — казка «Гвинтик, Шпунтик і пилосос». Вперше ця, тепер вже знаменита історія з'явилася друком 1953 року в лютневому номері журналу «Барвінок» у Києві, і розмовляв улюблений дитячий герой дітей українською мовою. Надалі герой з'явився в знаменитій трилогії, що складається з романів-казок «Пригоди Незнайка і його товаришів» (1953—1954), «Незнайко в Сонячному місті» (1958) і «Незнайко на Місяці» (1964—1965; Державна премія РРФСР ім. Н. К. Крупської, 1969). Ідея персонажа Незнайки походить з творів канадського письменника Палмера Кокса, через їхні російські переробки письменниці Анни Хвольсон[6].

Автобіографічні твори

Автобіографічний твір письменника — «Повість про мого друга Ігоря» (1971—1972), написана у формі щоденникових записів з життя дідуся й онука (1-ша ч. — «Між роком і двома», 2-га ч. — «Від двох до двох з половиною років») і мемуарна повість «Таємниця на дні колодязя» (1977; два її первісних варіанти — «Повість про дитинство» і «Все попереду», обидві 1976).

Вшанування пам'яті

У 2018 році у Святошинському районі Києва нова вулиця була названа на честь Миколи Носова[9].

Бібліографія

  • 1962 — Три повести. Большой оркестр. — М. : Детская литература. — 478 с. — (Библитека пионера. IV том)
  • 1975 — Веселая семейка. — М. : Детская литература. — 160 с.
  • 1978 — Огородники. — М. : Детская литература. — 16 с.
  • Фантазеры. Рассказы. — М. : Детская литература. — 221 с.
  • 1982 — Тайна на дне колодца (повесть). Повесть о моем друге Игоре. Иронические юморески (4 том). — М. : Детская литература. — 592 с.
  • 1985 — Рассказы о Незнайке. В путь. Книга 8. — М. : Радуга. — 16 с.
  • 1986 — Автомобиль. — М. : Детская литература. — 12 с. — (Для маленьких)
  • Живая шляпа. — М. : Детская литература. — 15 с. — (Мои первые книжки)
  • 1987 — Как Незнайкины друзья Винтик и Шпунтик сделали пылесос. — М. : Малыш. — 12 с.
  • 1989 — Про репку. — М. : Малыш. — 18 с.
  • 2000 — Бобик в гостях у барбоса. — М. : Малыш. — 16 с.

Сценарії

Переклади українською

  • 1976 — Пригоди Незнайка і його товаришів; пер. з рос. Федора Маківчука, малюнки Віктора та Кіри Григор'євих. Видання 2-ге. — К.: Веселка, 1976. — 160 с. — (Бібліотечна серія). Тираж 200 000.
  • 1978 — Незнайко в Сонячному місті; пер. з рос. Федора Маківчука, малюнки Віктора та Кіри Григор'євих. — К.: Веселка, 1978. — 224 с. — (Бібліотечна серія). Тираж 100 000.
  • 1980 — Незнайко на Місяці; пер. з рос. Федора Маківчука, малюнки Віктора та Кіри Григор'євих. — К.: Веселка, 1980. — 382 с. — (Бібліотечна серія). Тираж 65 000
  • 2005 — Фантазери. Оповідання: пер. з рос. Івана Сподаренка, художник І. Семенов. — К.: Махаон-Україна, 2005. — 320 с. — (Бібліотечка Незнайка). Тираж 5 000.
  • 2010 — Щоденник Миколки Синицина. Повість та оповідання; малював Анатолій Василенко. — Київ: Махаон-Україна — 96 с.
  • 2011 — Велика книга Незнайка. Микола Носов. пер. Федір Маківчук — Київ: Махаон-Україна

Примітки

  1. ↑ метрична книга
  2. ↑ Носов Николай Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #106847090 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ а б Ben Hellman (2013). Fairy Tales and True Stories: The History of Russian Literature for Children and Young People (1574 - 2010). Brill. с. 528. ISBN 978-9-004-25638-5.
  7. ↑ У метричному записі про народження вказано, що батько Миколи був купецьким сином.
  8. ↑ Звід пам'яток історії та культури України: Енциклопедичне видання. — Кн. 1: Київ. — Ч. 3:. 2011. ISBN 966—95478—0—6. — С. 1115
  9. ↑ Київрада дала назви новим вулицям та провулкам у столиці | КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА. kmr.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 15 липня 2018.

Джерела

  • http://www.fantastika3000.ru/authors/n/nosov.n/nosovn.htm [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Бойчук А. Р. Жанровий формат «Незнайко в Сонячному місті» М. Носова (римейкування класичної утопії) [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Питання літературознавства. — 2013. — № 88. — С. 127—143.
  • Бойчук А. Р. Визиск жанру утопії дитячою літературою: трилогія Миколи Носова про Незнайка // Імператив provincia: [колективна монографія] / упорядк. О. Червінської. — Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2014. — С. 252—269.
  • Бойчук А. Р. Музика як інтермедіальний компонент трилогії Миколи Носова про Незнайка // Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Серія: Слов'янська філологія. — Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2015. — Вип.770 — С. 27-33.
  • Бойчук А. Р. Інтермедіальна функція екфразису в літературному тексті для дітей (трилогія М. Носова про Незнайка) / А. Р. Бойчук // Вісник Чернівецького університету, 2013. — Вип. 697—699 : Слов'янська філологія — С. 40–44.
  • Бойчук А. Р. Незнайка Н. Носова в контексте идеи карнавальности (балагур, дурак, клоун, шут) / А. Р. Бойчук // Русская литература. Исследования: сборник научных трудов / редкол: А. Ю. Мережинская и др. — К., 2013. — Вып. XVII. — С. 74–86. (рос.)
  • Бойчук А. Р. Провідні інтертекстуальні параметри дитячої прози (трилогія М. Носова про Незнайка) / А. Р. Бойчук // Науковий вісник Чернівецького університету. Слов'янська філологія. — Вип. 732—733. — 2014. — С. 22–29.
  • Бойчук А. Р. Фіксація станів дитячої рецепції у дитячій літературі / А. Р. Бойчук // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. — 2016. — Вип. 1 (35). — С. 90–95.
  • Жизнь и творчество Николая Носова: сборник / сост. С. Е. Миримский. — М. : Дет. лит., 1985. — 256 с. (рос.)
  • Приходько В. Николай Носов: он любил детство в людях / В. Приходько // Дошкольное воспитание. — 2001. — № 11. — С. 73–82. (рос.)
  • Пухов Ю. О творчестве Николая Носова (Рассказы, повести, сказки) / Ю. Пухов // Ученые записки Литературного института им. М. Горького Союза писателей СССР. Писатель и жизнь: Историко-литературные, теоретические и критические статьи. — М., 1963. — Вып. II. — С. 25–50. (рос.)

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Носов_Микола_Миколайович&oldid=44114536