Відкрити головне меню

Іва́н Васи́льович Меще́рський (рос. Иван Васильевич Мещерский; нар. 29 червня (11 липня) 1826 — ?) — князь. Камергер (від 1863 року). Дійсний статський радник (від 1871 року). Курський віце-губернатор у 1862—1864 роках. Подільський губернатор у 1869—1873 роках. Двоюрідний брат публіциста Володимира Петровича Мещерського.

Мещерський Іван Васильович
Народився 11 липня 1826(1826-07-11)
Помер невідомо

Біографічні відомостіРедагувати

Батько — князь Василь Іванович Мещерський — був дійсним статським радником, камергером. Помер 14(26) лютого 1871 року [1]. Мати — баронеса Шарлотта Борисівна Мещерська (уроджена Фітінгоф) — померла в жовтні 1841 року. Обох поховано в селі Лотошино Старицького повіту Тверської губернії [2].

Іван Васильович Мещерський розпочав службу 28 лютого (11 березня) 1848 року. Від 13(25) червня 1854 року до 27 січня (8 лютого) 1856 року був у відставці. У Курській губернії від 16(28) березня 1862 року до 6(18) березня 1864 року був віце-губернатором.

1861 року нагороджено орденом Святого Станіслава другого ступеня. 1863 року надано звання камергера.

Перед призначенням у Кам'янець-Подільський надвірний радник Мещерський був чиновником при Установчому комітеті в Царстві Польськім [3]. 14(26) листопада 1869 року призначено подільським губернатором (змінив на цій посаді Олександра Дмитровича Горемикіна, якого призначили начальником штабу Одеського військового округу). Отримував 5432 рублі (жалування — 1716 рублів, на харчування — стільки ж, додача з відсотків збору — 2000 рублів).

Від 1(13) січня 1871 року — дійсний статський радник. 11(23) травня 1873 року Мещерського на посаді подільського губернатора змінив Олександр Сергійович Муханов.

31 жовтня (12 листопада) 1875 року в Міністерстві народної освіти затверджено правила про стипендію імені князя Івана Васильовича Мещерського в Московському університеті. Ця іменна стипендія засновувалася на відсотки від 2800 рублів, зібраних товаришами по службі та підлеглими колишнього подільського губернатора та призначалася для студентів усіх факультетів — уродженців Подільської губернії. Студент, який не зумів перейти на наступний курс або вів себе несхвально, позбавлявся стипендії [4].

ПриміткиРедагувати

  1. Русский провинциальный некорполь. — Т. 1. — Москва, 1914. — С. 550.
  2. Русский провинциальный некорполь. — Т. 1. — Москва, 1914. — С. 549.
  3. Адрес-календарь. Общая роспись начальствующих и прочих должностных лиц по всем управлениям в Российской империи на 1869 год. — Часть I. — Санкт-Петербург, 1869. — Столбец 13.
  4. Журнал Министерства народного просвещения. — Часть 182. — Санкт-Петербург, 1875. — Правительственные распоряжения. — С. 113.

ЛітератураРедагувати

  • Сецинский Е. Город Каменец-Подольский. — Киев, 1895. — С. 72.
  • Список гражданским чинам четвёртого класса. Исправлен по 10 сентября 1871 года. — С. 970.
  • Руммель В. В. и Голубцов В. В. Родословный сборник русских дворянских фамилий. — Т. 2. — Санкт-Петербург, 1887. — С. 49.
  • Губернии Российской империи. История и руководители. 1708—1917. — Москва: Объединенная редакция МВД России, 2003. — С. 155, 224.