Відкрити головне меню

Мечислав Вольфке (пол. Mieczysław Wolfke, 29 травня 1883(18830529), Ласк, Королівство Польське, Російська імперія — 3 травня 1947, Цюрих, Швейцарія) — польський фізик, член Польської Академії Наук (1932).

Мечислав Вольфке
пол. Mieczysław Wolfke
Mieczyslaw Wolfke Polish physicist.jpg
Народився 29 травня 1883(1883-05-29)
Російська імперія Ласк, Королівство Польське, Російська імперія
Помер 3 травня 1947(1947-05-03) (63 роки)
Швейцарія Цюрих, Швейцарія
Громадянство Польща Польща
Національність поляк
Діяльність фізик
Alma mater Вроцлавський університет, Паризький університет, Льєзький університет і Q9339732?
Сфера інтересів фізика
Заклад Варшавська політехніка, Carl Zeiss, Університет Карлсруе, Федеральна вища технічна школа Цюриха і Ґданський політехнічний університет
Науковий ступінь Dr. phil. з математики
Науковий керівник Otto Lummer[d] і Ernst Pringsheim[d]
Член Варшавське наукове товариство, Polish Physical Society[d], Deutsche Physikalische Gesellschaft[d], Société Française de Physique[d], Q1574249? і National Grand Lodge of Poland[d]
Нагороди

Навчався в 1901—1907 роках в Льєзькому і Паризькому університетах. У 1907—1910 рр. працював у Вроцлавському університеті, в 1914—1922 роках — В Цюрихському політехнікумі і університеті, в 1922—1939 роках — професор Варшавського політехнічного інституту. Організатор Інституту низьких температур у Варшаві.

Будучи ще 15-річним гімназистом з міста Ченстохова, в 1898 році послав до Петербурга заявку на винахід «Телектроскопа», де вперше запропонував передавати сигнал телевізійного зображення не по дротах, а по радіо. Основні ж його роботи по фізиці низьких температур і оптиці, зокрема з теорії дифракційного зображення.

У 1911 році сконструював нову ртутно-кадмієву лампу, в 1927 році спільно з В. Кеєзомом відкрив два різновиди рідкого гелію — гелій I і гелій II, досліджував властивості рідкого гелію, рідкого і твердого водню. У 1920 році в роботі «Про можливості оптичного зображення молекулярної решітки» висунув і експериментально перевірив ідею голографічного методу отримання зображень. Цей метод реєстрації та відтворення об'єктів запропонував в 1948 році англійський фізик Д. Габор, що призвело до створення нового напряму прикладної оптики — голографії.

Також відомі його роботи з теорії тепла, квантової теорії і електричних розрядів в газах.

ПосиланняРедагувати

  • Wolfke M, 1920, «Uber die Moglichkeit der optischen Abbildung vom Molekulargittern», (Google translation — «About the possibility of optical imaging of molecular lattices») Physikische Zeitschrft, 21, 495-7
  • Hariharan P, 1996, Optical Holography, Cambridge University Press, ISBN 0-521-43965-5