Відкрити головне меню

Мехмет Акіф Ерсой
Mehmet Âkif Ersoy
Mehmet Akif.jpg
Народився 20 листопада 1901(1901-11-20)
Стамбул, Османська імперія[1]
Помер 3 червня 1963(1963-06-03) (61 рік)
Стамбул, Туреччина
·цироз печінки
Поховання Edirnekapı Martyr's Cemetery[d]
Громадянство Турецька республіка
Діяльність поет, літератор, політик
Alma mater Vefa High School[d] і Halkalı Ziraat Mekteb-i Âlisi[d]
Мова творів турецька
Magnum opus Сафахат
Партія Committee of Union and Progress[d]
Конфесія іслам
Автограф Mehmet Akif Ersoy imzası.png
Сайт: www.mehmetakifersoy.com

Мехмет Акіф Ерсой у Вікісховищі?

Мехмет Акіф Ерсой (20 грудня 1873 — 27 грудня 1936) — албанський поет, письменник, академік, член парламенту, а також автор національного гімну Туреччини. Його вважають одним із провідних літераторів свого часу. Відомий завдяки своєму володінню турецькою мовою, а також патріотизмові й ролі в турецькій війні за незалежність.

Обрамлена версія національного гімну, що належить Ерсою, зазвичай висить над класною дошкою в аудиторії кожної громадської, а також більшості приватних шкіл по всій Туреччині, поряд з турецьким прапором, фотографією батька-засновника країни Ататюрка, та копією знаменитої промови Ататюрка, зверненої до молоді країни.

Нині на його честь названий університет в Бурдурі. Портрет Ерсоя був зображений на реверсі турецької банкноти номіналом 100 лір від 1983 до 1989 року[2].

БіографіяРедагувати

 
Похорон Мехмета Акіфа Ерсоя, 28 грудня 1936

Ерсой народився під іменем Мехмет Акіф у Стамбулі (Османська імперія) в 1873 році в родині Іпеклі Тагіра Ефенді (1826—1888), вчителя мадресе Фатіх албанського походження[3]. Його матір Емін Шеріф Ганім була змішаного узбецько-турецького походження. В часи народження Ерсоя головні інституції Османської Імперії перебували в стані остаточного занепаду, постійно відбувались політичні кризи й зміни керівництва[4]. Коли він вже завершував своє навчання у Fatih Merkez Rüştiyesi, смерть батька і вогонь, який зруйнував його будинок, змусили Ерсоя перервати свою освіту і почати працювати, щоб підтримати сім'ю. Прагнучи розпочати професійну кар'єру якнайскоріше, вступив до Mülkiye Baytar Mektebi (ветеринарна школа) і закінчив її з відзнакою 1893 року.

Того ж року Мехмет Акіф Ерсой приєднався до цивільної служби і проводив дослідження заразних хвороб у різних місцях в Анатолії. Під час цих відряджень проявляв свою зацікавленість релігією читаючи проповіді в мечетях. Також намагався дати освіту людям і підвищити їх обізнаність. Поряд з іншими літераторами Recaizade Mahmut Ekrem, Abdülhak Hamit Tarhan і Cenap Şahabettin, яких він зустрів у 1913 році, працював у друкарському відділенні Müdafaa-я Milliye Heyeti. Незабаром він кинув офіційну службу й інші позиції, й почав писати вірші та статті для часопису Sirat-ı Müstakim.

Під час розпаду Османської імперії Мехмет Акіф Ерсой був гарячим патріотом. Він зробив важливий внесок у боротьбу за проголошення Турецької Республіки і виступав з патріотичними промовами в багатьох мечетях Анатолії. 19 листопада 1920 року, під час знаменитої промови яку він просив у мечеті Насрулла в місті Кастамону, Ерсой засудив Севрський мирний договір і закликав людей застосовувати їхню віру і зброю, щоб боротися проти західних колонізаторів. Коли часопис Sebilürreşat, який тоді працював у Анкарі, опублікував цю промову, вона поширилась по всій країні і навіть стала брошурою, яку поширювали серед турецьких солдатів.

Мехмет Акіф Ерсой здобув собі значне місце в історії Турецької Республіки як композитор лірики для турецького національного гімну. На своєму засіданні 12 березня 1921 року Великі національні збори Туреччини офіційно призначили цей його витвір з десяти чотиривіршів як текст національного гімну.

Під час республіканського періоду викладав історію та літературу в різних університетах.

1925 року переїхав до Каїра і впродовж 11-ти років викладав там турецьку мову в університеті. Під час візиту до Лівану захворів на малярію і повернувся до Туреччини незадовго до своєї смерті в 1936 році.

Був похований на Edirnekapı Martyr's Cemetery в Стамбулі й став першою людиною в історії Турецької Республіки, на чиїх похоронах виконували гімн.

ПраціРедагувати

 
Реверс банкноти номіналом 100 лір (1983–1989)

Мехмет Акіф Ерсой мав широкі знання в царині традиційної східної літератури. Крім того, під час навчання у ветеринарній школі він захоплювався читанням творів таких авторів як: Віктор Гюго, Альфонс де Ламартін, Еміль Золя та Жан-Жак Руссо.

Найвідомішою його роботою є збірка із 44 віршів різної довжини під назвою Сафахат, яка вийшла 1911 року. Найбільш ранній вірш у ній датований 1904 роком. Але це неможливо перевірити і, крім того, досить ймовірно, що поет складав вірші раніше від цієї дати, оскільки тоді йому вже було 32 роки.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Finkel, Caroline, Osman's Dream, (Basic Books, 2005), 57; "Istanbul was only adopted as the city's official name in 1930..".
  2. Central Bank of the Republic of Turkey Архівовано 3 червень 2009 у WebCite. Banknote Museum: 7. Emission Group — One Hundred Turkish Lira — I. Series Архівовано 3 червень 2009 у Wayback Machine. & II. Series Архівовано 3 червень 2009 у Wayback Machine.. — Retrieved on 20 April 2009.
  3. http://www.nathanielturner.com/legislatorpoets2.htm
  4. Çantay, Hasan Basri (1966). Akifname (Turkish). с. 14. Процитовано 2009-07-09. 

ПосиланняРедагувати

  • Mehmet Akif Ersoy, Yeşim Gökçe, Bilkent University
  • Mehmet Akif Ersoy, Türkiye Cumhuriyeti Çökerken, Vural Savaş