Вікіпедія

Метт Баркер

Метт Баркер (справжнє ім'я Урго Абрамов, нар . Лютий 1979) — естонський письменник.

Метт Баркер
Народився 25 лютого 1979(1979-02-25) (45 років)
Країна  Естонія
Діяльність письменник наукової фантастики, письменник

Життя і творчість ред.

Баркер вивчав медицину в Тартуському університеті і зараз працює психіатром.[1]

Баркер дебютував у журналі Looming у другій половині 1990-х років і зосереджується переважно на жанрі наукової фантастики. Його дебютну збірку «Ноги Сари» (1999)[2] зустріли різкою критикою та за британську атмосферу казок порівняли з Марі Лааністе.[3] Фактично, багато історій відбуваються в англосаксонських країнах і виглядають відчуженими, наприклад, через використання британських одиниць вимірювання.[4] Його пізніші книги також зустріли широкий резонанс, і автора все частіше відносили до літератури жахів.[5] Найактивніший період Баркера припав на межу ХХ і ХХІ століття.

Бібліографія ред.

  • Sarah' jalad («Ноги Сари»). Tartu: EÜS Veljesto 1999. 276 S.
  • Харіпункт («Вершина»). [Таллінн] Virgela 2000. 282 S.
  • Leegitsev täiskuu («Палаючий повний місяць»). s. l.: Varrak 2001. 237 S.
  • Waanenburgi tapatalgud («Кривава лазня Ваненбурґа»). Tartu: EYS Verljesto Kirjastus 2002. 215 S.[6]

Література про автора ред.

  • Kajar Pruul: Märkmeid Barkerist, in: Looming 8/2000, S. 1270—1275.
  • Andrus Org: Eesti oma «Hauakambri lood» ehk Marginaalsus kui hoiak, in: Keel ja Kirjandus 8/2000, S. 600—603.
  • Leo Luks: Surma kutse, in: Vikerkaar 10/2001, S. 106—107.
  • Raul Sulbi: Barkeri romaanilõks, in: Looming 4/2002, S. 618—622.
  • Janek Kraavi: Second wave. Young Estonian prose writers at the turn of the millennium, in: Estonian Literary Magazine 15, 2002, S. 20–24.[1]
  • Janek Kraavi: Poe tänava lood, in: Vikerkaar 7/2002, S. 96–98.
  • Kivisildnik: Kaks Eestit, kaks ulmekirjandust, in: Looming 10/2003, S. 1581—1583.

Посилання ред.

  1. ↑ Eintrag im «Estonian Writers Online Dictionary».
  2. ↑ Rezension (Englisch). Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 27 лютого 2023.
  3. ↑ Kajar Pruul: Märkmeid Barkerist, in: Looming 8/2000, S. 1271—1273.
  4. ↑ Cornelius Hasselblatt: Geschichte der estnischen Literatur. Von den Anfängen bis zur Gegenwart. Berlin, New York: Walter de Gruyter 2006, S. 756.
  5. ↑ Raul Sulbi: Barkeri romaanilõks, in: Looming 4/2002, S. 618.
  6. ↑ Rezension (englisch). Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 27 лютого 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Метт_Баркер&oldid=39794027