Метальна міна
Метальна міна — боєприпас, в останній чверті XIX століття вважався альтернативою першим торпедам (головним чином в силу багато меншої вартості метальної міни — а також її більшої надійності і простоти виробництва і експлуатації). 10-дюймовий (254-міліметровий) морський міномет (точніше — метальний мінний апарат) метав міну, споряджену приблизно 25 кілограмами динаміту чи піроксиліну на дальність близько 40 метрів (при цьому міна рухалася за інерцією в воді).
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fc/%D0%A0%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%BA_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%B5_%C2%AB%D0%9C%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D0%B0%D0%BF%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%8B%C2%BB._%D0%92%D0%BE%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D1%8D%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%8F_%D0%A1%D1%8B%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%28%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%82-%D0%9F%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3%2C_1911-1915%29.jpg/255px-thumbnail.jpg)
Морські метальні міни були особливо популярні в Росії. З 106-ти міноносок, які мав в 1900 році Російський імператорський флот (будівництво міноносок в Росії почалося в 1877 році), на 49-ти були все ще встановлені метальні мінні апарати, на 43-х — «постійні» (нерухомі) мінні (торпедні) апарати для самохідних мін (торпед; в Росії їх називали також «мінами Вайтхеда») і на 14-ти — поворотні мінні апарати для самохідних мін. Крім того, метальними мінами ще в 1905 році озброювалися всі без винятку мінні катери, носіями яких були ескадрені броненосці і крейсери 1-го рангу Російського Імператорського Флоту (у всіх випадках — по два катери на корабель).[1][2]
Примітки
ред.- ↑ Предшественники Торпедоносцев // Моделист-Конструктор. — 1985 — № 12
- ↑ Д. И. Калмыков, И. А. Калмыкова (составители). Торпедой — Пли! История малых торпедных кораблей. — Минск: Харвест, 1999. — С. 76, 78, 80. — ISBN 985-433-419-8.