Мері Егнес Чейз

американський ботанік (1869–1963)

Мері Егнес Чейз (англ. Mary Agnes Chase; 29 квітня 1869 — 24 вересня 1963) — американський ботанік, працювала у Міністерстві сільського господарства США та у Смітсонівському інституті. Вона «вважається одним з видатних світових агростологів»[10][11], відома своєю роботою з вивчення злаків та активною участю у русі суфражисток.

Мері Егнес Чейз
Mary Agnes Chase (1869-1963), sitting at desk with specimens.jpg
Ім'я при народженні англ. Mary Agnes Meara[1]
Народилася 29 квітня 1869(1869-04-29)
Іроквай, Іллінойс, США
Померла 24 вересня 1963(1963-09-24)[2] (94 роки)
Бетесда, Монтґомері, Меріленд, США
Країна Flag of the United States.svg США[3]
Місце проживання США
Діяльність ботанічний ілюстратор, ботанік, agrostologist, учасниця Жіночого соціально-політичного союзу, суфражистка, botanical collector
Галузь ботаніка[4][5]
Знання мов англійська
Заклад Смітсонівський інститут[6], Міністерство сільського господарства США[7] і Музей природної історії ім. Філда[6]
Членство Silent Sentinelsd, Національна асоціація сприяння прогресу кольорового населенняd[8] і National Woman's Partyd[3]

БіографіяРедагувати

 
Мері Егнес Чайз в експедиції у Бразилії, 1929[12]

Мері Егнес Чейз народилася у графстві Іроквай (округ, Іллінойс), не отримала жодної освіти окрім гімназійної. Проте Чейз зробила значний внесок у ботаніку, вона є автором понад 70 наукових публікацій, а також була звання удостоєний почесного доктора в галузі науки в Університеті штату Іллінойс[10]. Вона спеціалізувалася на вивченні трав та провела значні польові дослідження у Північній та Південній Америці. Її книги польових нотаток з 1897 по 1959 рік зберігаються у архівах Смітсонівського інституту.

У 1901 році Чейз стала ботанічним асистентом у Музеї природної історії ім. Філда, де її робота була представлена у двох музейних виданнях: Plantae Utowanae (1900) та Plantae Yucatanae (1904)[13]. Два роки по тому Чейз почала працювати ботанічним ілюстратором у Міністерстві сільського господарства США, а згодом науковим асистентом з Агростології (1907), асистент-ботаніком (1923) та асоціативним ботаніком (1925), усе під керівництвом Альберта Гічкока. Чейз працювла з Гічкоком протягом майже двадцяти років, а також видала у співавторстві з ним публікацію (The North American Species of Panicum [1910])[10].

Після смерті Гічкока у 1936 році, Чейз стала його наступником на посаді старшого ботаніка з агростології та хранителем секції трав відділу рослин у Національному музеї Сполучених Штатів. Чейз звільнилася з міністерства сільського господарства США у 1939 році, але продовжувала свою роботу як хранитель гербарію трав музею до смерті у 1963 році.

Участь у русі суфражистокРедагувати

Чейз стикнулася із статевою дискримінацією, наприклад, її виключили із експедицій у Панаму у 1911 та 1912 роках, через те що спонсори експедиції побоювалися, що присутність жінок-дослідників буде відволікати чоловіків[14]. Під час Першої світової війни Чейз разом із активісткою Еліс Пол були декілька разів заарештовані за свою діяльність. У 1918 році вона була заарештована під час пікетування Білого дому, відмовилася вийти під заставу та голодувала протягом 10 днів, і її насильно годували[14]. Міністерство сільського господарства США звинуватили її у «неналежній поведінці державного службовця», але Гічкок допоміг їй зберегти посаду[15].

Почесті та нагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. https://plants.jstor.org/stable/10.5555/al.ap.person.bm000001409
  2. FemBio: Банк інформації про видатних жінок
  3. а б Online Biographical Dictionary of the Woman Suffrage Movement in the United StatesAlexander Street Press.
  4. https://siarchives.si.edu/collections/siris_arc_216793
  5. Гарвардський індекс ботаніківHarvard University Herbaria and Libraries.
  6. а б https://archive.org/details/notableamericanw00sich/page/146/mode/2up
  7. Rudolph E. D. Women in Nineteenth Century American Botany; A Generally Unrecognized Constituency // Am. J. Bot.Lancaster, Pa: BSA, 1982. — Vol. 69, Iss. 8. — P. 1346–1355. — ISSN 0002-9122; 1537-2197doi:10.1002/J.1537-2197.1982.TB13382.X
  8. https://daily.jstor.org/the-woman-agrostologist-who-held-the-earth-together/
  9. IPNI.  Chase. 
  10. а б в Historical note. SIA RU000229, United States National Museum Division of Grasses, Records, 1884, 1888, 1899-1965. Smithsonian Institution Archives. Процитовано 9 July 2013. 
  11. Chase, Agnes; A.S. Hitchcock (1910). The North American species of Panicum. Bulletin (United States National Museum). doi:10.5962/bhl.title.53687. 
  12. Mary Agnes Chase Collecting Plants, Brazil. Smithsonian Institution Archives. Smithsonian Institution. Процитовано 9 July 2013. 
  13. Carol Hurd Green, ed. (1980). У Sicherman, Barbara. Notable American women: The modern period: A biographical dictionary. Harvard University Press. с. 146–148. 
  14. а б Adams, Katherine H.; Michael L. Keene (2010). After the vote was won: The later achievements of fifteen suffragists. McFarland. с. 73–74. 
  15. Henson, Pamela M. (2003). 'What holds the earth together': Agnes Chase and American agrostology. Journal of the History of Biology 36 (3): 437–460. doi:10.1023/b:hist.0000004568.11609.2d. 
  16. а б в г The biographical dictionary of women in science, Vol. 1. Routledge. 2000. с. 246–247. 

ПосиланняРедагувати