Медведівський Миколаївський монастир

Медведівський Свято-Миколаївський монастир — чоловічий монастир, що існував від початку XVII століття (раніше 1652 року) в Україні до ліквідації його комуністичною владою СРСР 1929 року. Розташовувався на острові Дубина р. Тясмину, між селами Івківці та Ясківці (тепер — частина села Трушівці), Новоселиця та Медведівка.

Медведівський Свято-Миколаївський монастир
Медведівський Пустинно-Миколаївський монастир на карті 1860 року.jpg
Медведівський Пустинно-Миколаївський монастир на карті 1860 року
Координати: 49°09′58″ пн. ш. 32°26′36″ сх. д. / 49.166216° пн. ш. 32.443314° сх. д. / 49.166216; 32.443314
Розташування Російська імперія, Гетьманщина
Тип монастиря Чоловічий монастир

ІсторіяРедагувати

 
Портрет Богдана Хмельницького, зарисований у Медведівськім монастирі в першій половині XIX століття.

Щодо часу заснування монастиря немає достовірних відомостей.

Його виникнення пов'язують із заснуванням міста-фортеці Чигирина та тогочасним заселенням місцевості. У монастирських справах зазначено, що його засновано у XVI столітті.

Першою згадкою про монастир вважається спогад про ігумена Саватія, що був у складі посольства Богдана Хмельницького до Москви 1652 року.

1661 року Юрій Хмельницький своїм універсалом надав братії монастиря млин Яновський-Даньків-Андрієнків-Дерев'янчин на річці Медведі. Того ж року Ю. Хмельницький закріпив за монастирем право на володіння пасікою за Дніпром, у гирлі р. Кобилячки, надане монастирю підкоморієм київським, старостою овруцьким Юрієм Немиричем.

Вивченню історії монастиря присвятили свої роботи П. Лебединцев, Л. Похилевич, Г. Павлуцький, Ю. Мариновський, Н. Кукса, С. Кілессо, Н. Лавріненко.

Джерела та літератураРедагувати