†Меганевра
Час існування: Карбон
Meganeura monyi
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Підтип: Трахейнодихаючі (Tracheata)
Надклас: Шестиногі (Hexapoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Надряд: Odonatoptera
Ряд: Meganisoptera
Рід: Меганевра (Meganeura)
(C. Brongniart, 1893)
Посилання
Вікісховище: Meganeura
Віківиди: Meganeura
EOL: 10511703
Fossilworks: 175803

Меганевра (Meganeura) — рід викопних бабок з родини Меганеври ряду Meganisoptera надряду Odonatoptera. Мав 3 види. Мешкали в Кам'яновугільному періоді (360—293 млн років тому). Синонім — Meganeurella.

Опис ред.

Розмір крил представників цього роду коливався від 65 до понад 70 см з діаметром в основі 2,8 см, хвіст становив до 30 см. Вид Meganeura monyi вважається одним з найбільших комах, що коли-небудь існували на планеті.

На відміну від сучасних бабок у меганеври очі були меншими відносно до розміру тіла. Також ноги були зсунуто ближче до голови та кінця тулуба.

Висловлюється думка, що 300 млн років тому рівень кисню (35 %) та атмосферна щільність були більшими, завдяки цьому ці бабки досягали таких розмірів. Зменшення рівня кисню до 21 % в атмосфері призвело до вимирання меганеври. Водночас мали тіла, що не були надто масивними і дуже важкими. Іншою загрозою стало поява птеродактилів.

Спосіб життя ред.

Воліли до болотисто-водяних місцин. Були хижаками. Полювали на переважно на примітивних рослиноїдних комах родини Dictyoneuridae, а також ящірок і земноводних. Конкурентами в полюванні були Палеодиктиоптери.

Меганеври народжувалися у воді, але потім личинки вели наземний спосіб життя, були хижаками.

Розповсюдження ред.

Вважається, що були поширені переважно в Європі, а також у Північній Америці.

Види ред.

Джерела ред.

  • Dudley, Robert (April 1998). «Atmospheric oxygen, giant Paleozoic insects and the evolution of aerial locomotion performance». The Journal of Experimental Biology. 201 (Pt8): 1043—1050
  • Bechly, G (2004). Evolution and systematics. In Hutchins, M.; Evans, A.V.; Garrison, R.W. & Schlager, N. (eds.). Grzimek's Animal Life Encyclopedia. Insects (2nd ed.). Farmington Hills, MI: Gale. pp. 7–16.
  • Les Mondes Perdus. Teil: Qui a tué les insectes géants? (Ausgelöscht: Wer hat die dicken Brummer umgebracht?). Dokumentation; Regie: Emma Baus, Bertrand Loyer; Saint-Thomas Productions; F 2015; Arte, Aventure Humaine (Entdeckung), Dezember 2016