Машков Ігор Анатолійович
Ігор Анатолійович Машков (23 лютого 1924 — 6 травня 1961) — радянський військовик, в роки Другої світової війни — стрілець 182-го гвардійського стрілецького полку 62-ї гвардійської стрілецької дивізії 37-ї армії, гвардії рядовий. Герой Радянського Союзу (1944).
| Ігор Анатолійович Машков | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||
| Народження | 23 лютого 1924 Бахмут | ||||||
| Смерть | 6 травня 1961 (37 років) Одеса | ||||||
| Поховання | Другий християнський цвинтар | ||||||
| Країна |  СРСР | ||||||
| Приналежність | .svg){kind=small} Радянська армія | ||||||
| Вид збройних сил | сухопутні війська | ||||||
| Рід військ | піхота | ||||||
| Роки служби | 1942, 1943—1945 | ||||||
| Партія | КПРС | ||||||
| Звання |  Молодший лейтенант | ||||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
Життєпис
ред.Народився 23 лютого 1924 року в місті Бахмуті, нині Донецької області, в родині службовця. Осетин. Здобув неповну середню освіту.
До лав РСЧА призваний у липні 1942 року. Учасник німецько-радянської війни з 1942 року. У серпні того ж року був важко поранений і, після лікування у шпиталі, комісований. Мешкав у м. Самарканді (Узбекистан), працював кіномеханіком. Наполегливо домагався відправлення на фронт і у серпні 1943 року вдруге призваний до лав РСЧА.
Особливо стрілець 5-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону 182-го гвардійського стрілецького полку 62-ї гвардійської стрілецької дивізії гвардії рядовий І. А. Машков відзначився під час битви за Дніпро. 28 вересня 1943 року він одним з перших у батальйоні переправився на західний беріг річки Дніпро в районі села Мишурин Ріг (Верхньодніпровський район Дніпропетровської області), з ходу вступив у бій, ведучи за собою групу бійців і прорвав бойове охоронення супротивника. У бою за село Куцеволівка (Онуфріївський район Кіровоградської області) гвардії рядовий І. А. Машков, йдучи попереду, одним з перших увірвався до села. За час боїв на правому березі Дніпра особисто знищив понад 30 солдатів ворога.
У грудні 1943 року вкотре був поранений. Після одужання направлений комсоргом 223-го кавалерійського полку 63-ї кавалерійської дивізії 5-го гвардійського кавалерійського корпусу. У 1945 році закінчив курси молодших лейтенантів. Член ВКП(б) з 1945 року.
Після звільнення в запас працював у органах КДБ в Україні (Вінниця, Ужгород, Одеса).
Помер 6 травня 1961 року. Похований в Одесі.
Нагороди
ред.Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1944 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм», гвардії рядовому Машкову Ігорю Анатолійовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2536)[1].
Також нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня (16.02.1945) і медалями.
Примітки
ред.- ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 22 февраля 1944 года [Архівовано 3 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 5 марта (№ 13 (273)). — С. 1
Посилання
ред.- Машков Ігор Анатолійович. // Сайт «Герои страны» (рос.).