Відкрити головне меню

Мацука Геннадій Харлампійович
Народився 5 вересня 1930(1930-09-05)
село Сартана, тепер Донецької області
Помер 27 травня 2017(2017-05-27) (86 років)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність біохімік
Alma mater Київський ветеринарний інститут
Сфера інтересів біохімія, генетика
Заклад Інститут біохімії АН УРСР (1959-1973),
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України (1973-2003)
Науковий ступінь доктор біологічних наук
Член НАН України
Батько Мацук Харлампій Дмитрович
Нагороди Державна премія України в галузі науки і техніки Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани»
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Заслужений діяч науки і техніки України Відмінник освіти України

Мацу́ка Геннадій Харлампійович (5 вересня 1930 року, село Сартана, тепер Донецької області) — пом. 27 травня 2017 Київ - український біохімік, член-кореспондент АН УРСР (з 1976 року), доктор біологічних наук, професор, дійсний член НАН України. У 1973–2003 роках був директором Інституту молекулярної біології та генетики НАН України.

Зміст

БіографіяРедагувати

Грек за походженням, народився у селі Сартана, що є одним із місць компактного проживання понтійських греків у Приазов'ї. Батько Геннадія - Харлампій Дмитрович Мацука, етнічний грек, народився 1902 року в селі Ялта. Харлампій Мацука закінчив 2 курси Московського Комуністичного університету радянської партійної школи 3-го ступеню. Член ВКП(б) з 1926 року. 4 квітня 1938 року заарештований у Маріуполі, де в той час жив. З червня 1941 по травень 1945 року перебував у діючій армії. Реабілітований у 1955 році.[1]

Ще хлопцем Геннадію довелося пережити голод, арешт батька, німецьку окупацію. До військово-морського училища його не взяли через грецьку національність. Закінчив Київський ветеринарний інститут і потім з 1955 року працював у галузі сільського господарства — ветеринарним лікарем.[джерело?]

У 1959 році — аспірант Інституту біохімії ім. О. В. Паладіна АН УРСР, згодом — завідувач відділу біохімії нуклеїнових кислот того ж інституту.

З 1973 р. по 2003 р. — директор Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, завідувач відділу структури і функцій нуклеїнових кислот (з 2003 року почесний директор Інституту).

У 1988–2003 роках обраний академіком-секретарем Відділення молекулярної біології, біохімії, експериментальної та клінічної фізіології НАН України.

Був віце-президентом Українського товариства генетиків і селекціонерів, головою Національного комітету з боротьби із захворюванням на СНІД при Президентові України (1993–1995), членом Національної комісії з радіаційного захисту населення України при Верховній Раді України, членом Національного комітету України з програми ЮНЕСКО «Людина та біосфера», головним редактором журналу «Біополімери і клітина», членом редакційної колегії журналів «Microbiologia» (Італія), «Український біохімічний журнал», «Молекулярна генетика, мікробіологія і вірусологія», «Ukrainica Bioorganica Acta» та ін.

Геннадій Мацука багато років разом із дружиною допомагав сім'ї поета-дисидента Івана Коваленка, що за часів радянської влади було виявом неабиякої мужності.[2]

Творчий доробокРедагувати

Мацука Геннадій Харлампійович — автор понад 250 наукових праць. Співавтор наукового відкриття (1989). Підготував 30 кандидатів і 5 докторів наук.

Нагороди та відзнакиРедагувати

Лауреат Державної премії України, лауреата премії академіка О. В. Палладіна(1979), заслужений діяч науки і техніки України, нагороджений орденами «Знак Пошани», Трудового Червоного Прапора, князя Ярослава Мудрого V ступеня. Відмінник освіти України.

Смерть та похованняРедагувати

Помер 27 травня 2017 року в Києві. Похований 1 червня на Байковому кладовищі.[3]

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати