Маунт-Кук (національний парк)
Національний Парк «Маунт Кук», або Аоракі (англ. Aoraki / Mount Cook National Park) — національний парк Нової Зеландії, який знаходиться біля міста Твізель[en] та села Маунті-Кук. Саме в цьому парці находиться найвища точка країни — гора Кука 3724 м. До парку можна дістатися єдиним автомобільним шосе № 80 або долинами льодовиків. Національний парк віднесено до світової спадщини ЮНЕСКО.
| Національний парк Маунт-Кук | |
|---|---|
| Назва на честь (епонім): |
|
 Вид на гору Кука з південного сходу | |
| 43°43′59″ пд. ш. 170°06′00″ сх. д. / 43.73330000002777496° пд. ш. 170.1000000000277623257716186° сх. д.Координати: 43°43′59″ пд. ш. 170°06′00″ сх. д. / 43.73330000002777496° пд. ш. 170.1000000000277623257716186° сх. д. | |
| Розташування: | Кентербері, Південний острів, Нова Зеландія |
| Найближче місто: | Твізель |
| Площа: | 721,41 км² |
| Заснований: | 1953 |
| Керівна організація: |
Департамент охорони природи |
| Вебсторінка: | doc.govt.nz/templates/PlaceProfile.aspx?id=38406 |
| Країна |
 Нова Зеландія |
 | |
 Маунт-Кук у Вікісховищі | |
ГеографіяРедагувати
Парк простягається на 60 кілометрів вздовж Південних Альп і займає площу близько 721 квадратних кілометрів. Височіє парк від 1000 до 3724 метрів за висотою. Серед гір виділяють Аоракі, Хоро-Коау, Тітітея та Елі де Бомонт.
Більше 40 % території займають льодовики, в тому числі найдовший у Новій Зеландії — Тасман[en]. Серед озер є Тасман[en] та Хукер, які утворилися від танучих льодовиків. Вони мають площу по 7 км².
Парк межує з Національним парком Вестленд уздовж головного поділу. Разом вони складають частину Всесвітньої спадщини Південно-Західного регіону Те-Вахіпоунаму, визнану своїми видатними природними цінностями.
ІсторіяРедагувати
Близько 13000 років тому льодовик Мюллера[en], Хукера[en] та Тасман[en] були притоками набагато більшого льодовика, що охоплював всю долину Хукер та Тасмана у сотнях метрів льоду і досягаючи міри сьогоднішнього озера Пукакі[en], до 40 км на південь від національного парку Маунт-Кук. Коли льодовик відступав, він заповнював поглиблені долини скелями та гравієм, залишаючи позаду долини з плоским дном. В 1889 році біля території майбутьнього парку були створені заповідники. Сам парк заснувався 1951 році, який в 1990 році, разом з іншими парками було віднесено до світової спадщини ЮНЕСКО
Див. такожРедагувати
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (липень 2020) |