Вікіпедія

Аспайрінґ

гора

Аспайрінґ / Тітітея (англ. Mount Aspiring; маор. Tititea)[2] — гора в Південних Альпах, 23-тя за абсолютною висотою вершина Нової Зеландії та 9-та за висотою незалежна вершина країни. Найвища вершина Нової Зеландії за межами гірського регіону Аоракі / Маунт-Кук.

Аспайрінґ / Тітітея
англ. Mount Aspiring
маор. Tititea
Гора Аспайрінґ (в центрі)
Гора Аспайрінґ (в центрі)
Гора Аспайрінґ (в центрі)
44°23′ пд. ш. 168°43′ сх. д. / 44.383° пд. ш. 168.717° сх. д. / -44.383; 168.717Координати: 44°23′ пд. ш. 168°43′ сх. д. / 44.383° пд. ш. 168.717° сх. д. / -44.383; 168.717
Країна  Нова Зеландія
Регіон Вестланд[d]
Вест-Кост
Розташування Південний острів, Вест-Кост
Система Південні Альпи
Тип гора
Висота 3033 м
Висота відносна 2475 м
Ізоляція 130,8 км → Сефтон (3151 м)[1]
Список
Перше сходження 23 листопада 1909 (Бернард Гед, Джек Кларк та Алек Ґрем)
Аспайрінґ / Тітітея. Карта розташування: Нова Зеландія
Аспайрінґ / Тітітея
Аспайрінґ / Тітітея
Аспайрінґ / Тітітея (Нова Зеландія)
Мапа
CMNS: Аспайрінґ у Вікісховищі

Географія ред.

Гора розташована в межах національного парку «Маунт-Аспайрінґ» на крайньому півдні району Вестланд в регіоні Вест-Кост, на кордоні з північно-заходною частиною регіону Отаго, має висоту 3033 метри. Маорі назвали її Tititea, що перекладається як Блискучий пік. Вона була названа у грудні 1857 року Головним інспектором провінції Отаго Джоном Тернбуллом Томсоном[3]. Його також часто називають «Південним Маттергорном» за його пірамідальний пік, коли його видно з річки Матукітукі[en].

Гора Аспайрінґ / Тітітея розташована трохи на захід від основного вододілу, за 30 кілометрів на захід від озера Ванака[3]. Вона лежить на стику трьох основних льодовикових систем — льодовика Бонар, що впадає в річку Вайпара, і льодовиків Вольта і Терма, які обидва впадають у річку Вайятото[en]. Вайпара є правою притокою річки Аравгата[en], і обидві річки Аравгата і Вайятото витікають на західне узбережжя Південного острова і впадають в Тасманове море між містечком Гааст і затокою Джексон-Бей. Гора масивна, вона є основною вершиною, від якої відходять короткі, довжиною 1,5-3 км, відроги (хребти) у вигляді хреста (Північно-Західний хребет, Північно-Східний, Південно-Західний та Кокскомб)[4].

Абсолютна висота вершини 3033 метри над рівнем моря[1][5]. Відносна висота — 2471 м[1][5]. За цим показником вершина відноситься до ультра-піків і є 2-ю на Південному острові та 3-ю у Новій Зеландії. Найнижче ключове сідло вершини, по якому вимірюється її відносна висота називається перевал «Гааст-Пасс» (англ. Haast Pass/Tioripatea)[6], має висоту 562 м над рівнем моря[1] і розташоване за 58,6 км на північний схід (44°06′22″ пд. ш. 169°21′21″ сх. д. / 44.10611° пд. ш. 169.35583° сх. д. / -44.10611; 169.35583)[7][6]. Топографічна ізоляція вершини відносно найближчої вищої гори Сефтон (англ. Mount Sefton), яка розташована на північному сході, становить 130,81 км[1][7].

Сходження ред.

 
Гора Аспайрінґ (ліворуч)

Перше офіційне успішне сходження на гору було здійснено 23 листопада 1909 року майором Бернардом Гедом і керівниками Джеком Кларком та Алеком Ґремом. Партія Геда піднялася на хребет вершини західною стеною від льодовика Бонар, маршрут не повторювався до 1965 року[8].

Найпопулярніший маршрут до гори Аспайрінґ — вгору по долині Західна Матукітукі, яка знаходиться в кінці 50-кілометрової дороги з Ванаку в Малинову рівнину. Звідси мережа хатин забезпечує пункти відпочинку для альпіністів.

Перша хатина — це Аспайрінґ Гат, яка розташована за 8 кілометрах (або приблизно за дві години ходьби) від кінця дороги. Наступна хатина — через 8-12-годинний перехід, в основному по бездоріжжю. Стежка передбачає лише маршрут для першої половини підходу до вершини, який проходить через рівне дно долини. З кінця стежки можна або піднятися на Французький хребет і пройти льодовик Бонар, або піднятися на перевал Беван-Кол до льодовика Бонар. Для обох варіантів підйому потрібні хороші навички пошуку маршруту та знання техніки скелелазіння та льодовикових подорожей. Багато альпіністи вважають за краще летіти вертольотом через виснажливий підхід.

Гора та парк дуже популярні серед альпіністів та трамперів, тому тут постійно трапляються нещасні випадки, в тому числі і зі смертельними наслідками[9][10][11][12][13].

Див. також ред.

Примітки ред.

 

  1. ↑ а б в г д Mount Sefton, New Zealand. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 27-06-2021.
  2. ↑ Place name detail: Mount Aspiring/Tititea. New Zealand Gazetteer. Географічна рада Нової Зеландії. Процитовано 27-06-2021.
  3. ↑ а б Wises New Zealand Index, 7th Edition, 1979. p. 15.
  4. ↑ Mount Aspiring/Tititea, West Coast [Архівовано 27 червня 2021 у Wayback Machine.] на сайті Topomap.co.nz [Архівовано 2 липня 2018 у Wayback Machine.] 1:50,000 map, (англ.)
  5. ↑ а б «Australia, New Zealand, Oceania Ultra-Prominence Page» [Архівовано 6 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Peaklist.org. Процитовано 27-06-2021.
  6. ↑ а б Haast Pass/Tioripatea, West Coast [Архівовано 27 червня 2021 у Wayback Machine.] на сайті Topomap.co.nz [Архівовано 2 липня 2018 у Wayback Machine.] 1:50,000 map, (англ.)
  7. ↑ а б New Zealand: Mount Aspiring. PeakVisor. Архів оригіналу за 21-04-2021. Процитовано 27-06-2021.
  8. ↑ Logan, H. (1990) 'Great peaks of New Zealand', New Zealand Alpine Club, Wellington, and John McIndoe Limited, Dunedin, New Zealand, ISBN 0-86868-125-3.
  9. ↑ Why are so many people dying in Mount Aspiring National Park. Stuff (Fairfax). 8 січня 2015. Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 27 червня 2021.
  10. ↑ A lack of preparation makes for misadventures on Mt Aspiring. Stuff (Fairfax). 4 квітня 2018. Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 27 червня 2021.
  11. ↑ Missing Australian climber found in good spirits on Mt Aspiring. Stuff (Fairfax). 2 серпня 2018. Архів оригіналу за 24 листопада 2018. Процитовано 27 червня 2021.
  12. ↑ Australian climber Terry Harch an accident waiting to happen. Stuff (Fairfax). 9 серпня 2018. Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 27 червня 2021.
  13. ↑ Climber grabbed at grass tufts before falling 100 metres to her death at Mt Aspiring national park. Stuff (Fairfax). 3 серпня 2018. Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 27 червня 2021.

Посилання ред.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аспайрінґ&oldid=40386922