Матроскін
Матро́скін (рос. Матроскин) — кіт, вигаданий письменником Едуардом Успенським. Вперше з'явився в його повісті-казці «Дядько Федір, пес і кіт» (1973), а пізніше в знятих на її основі мультфільмах: «Дядя Федір, пес і кіт», серії «Троє з Простоквашино», і мультиплікаційному серіалі «Простоквашино».
Опис
ред.Матроскін — смугастий кіт що говорить. Схильний до раціонального мислення: за краще з усього витягати матеріальну вигоду. Періодично нагадує про те, що його кличка — це «прізвище таке» (раніше носив різні імена, серед яких: Барсик, Пушок, Оболтус і Кіс Кісич).
Розуміти мову і говорити нею навчився, проживаючи у змінювали один одного господарів в квартирах і установах, таким же чином знайшов досить широкі, за котячими мірками, пізнання в різних сферах. Через погане поводження з ним одними з господарів, втік від них на вулицю, а пізніше оселився на горищі одного з багатоквартирних міських будинків. Після того, як «його» горище закривають на ремонт, тимчасово переселяється в під'їзд того ж будинку, де знайомиться з живуть в одній з квартир хлопчиком на ім'я Дядя Федір, який призводить кота до себе додому. Однак вже на наступний ранок, через нелюбов мами Дядька Федора до домашніх тварин, Матроскін і Дядько Федір їдуть в село Простоквашино, де поселяються одному з покинутих будинків, разом зі зустрінутим ними по дорозі псом Шариком.
Матроскін дуже господарський, розважливий і економний, іноді до крайності: наприклад, молоком своєї корови він одного разу зайняв все знаходяться в будинку ємності. Вміє читати, писати і рахувати. З особливих його талантів відомо вміння вишивати і шити на машинці, а також грати на гітарі. Співати, як зізнається сам, Матроскін вміє, тільки від пісень «користі немає», проте в мультфільмі «Зима в Простоквашино» він виконує ліричну пісню з елементами самоаналізу і зверненням до особистого досвіду. Любить жартувати над добродушним Шариком, хоча в цілому ставиться до нього непогано. Єдине, що його засмучує, — відсутність практичної користі від Шарика. У романтичних стосунках з представницями протилежної статі Матроскін непомічений (« — …Стану я дурницями займатися! Я навіть такого слова не знаю — закохався!…»).
У більш пізніх творах з циклу про Простоквашино, персонаж зазнав серйозну еволюцію, зберігши, проте, свої основні риси. У 1990-х роках Матроскін залишається дбайливим господарем і демонструє неабиякий розум і винахідливість, які межують з спритністю, що дозволяє йому добре вписується в нові життєві реалії і навіть проявити підприємницьку ініціативу. У текстах цього часу Матроскін виглядає як найбільш пристосований до нових умов життя з усіх персонажів циклу, що вміє знаходити виходи з безлічі неоднозначних ситуацій. У книзі «Тітка Дядька Федора», під час дебатів перед виборами мера Простоквашино, кіт явно симпатизує кандидату Толстова О. С., висловлюється підкреслено ринкову і капіталістичну позицію, пояснюючи це Шарику, який підтримує тітку дядька Федора, тим, що той «…за тих заступається, хто багато працює і багато хоче мати. Він за таких, як я».
Озвучка
ред.В першому мультфільмі роль Матроскіна озвучила актриса Світлана Харлап, проте найбільшу популярність персонаж отримав завдяки народному артисту СРСР Олегу Павловичу Табакову, який озвучив його в трилогії «Союзмультфільму». Самого Табакова постійно порівнювали з Матроскіним і навіть дарували відповідні подарунки[1][2].Діти, найчастіше, сприймали Олега Табакова і кота Матроскіна як одне і те ж обличчя, і питання про смаки Матроскіна адресували Табакову.
У 2011 році вийшов короткометражний мультфільм «Весна в Простоквашино», де Матроскіна озвучив актор дубляжу, театру і кіно Дмитро Філімонов. Він же озвучував кота і в рекламі молочної продукції «Простоквашино»[3]. Однак в мультсеріалі «Простоквашино» Матроскін заговорив голосом актора і бізнесмена Антона Табакова, сина Олега Табакова[4].
Прототип
ред.Прототипом кота Матроскіна став приятель Едуарда Успенського — Анатолій Тараскін, редактор кіножурналу «Фитиль», який був домовитим, ґрунтовним і розважливим. Спочатку автор так і назвав кота — Тараскін, але Анатолій, дізнавшись про це, умовив цього не робити, побоюючись карикатурності[5][6].
За визнанням художниці-мультиплікатора, в трилогії Володимира Попова вона малювала Матроскіна з голосу Олега Табакова.
В культурі
ред.Образ кота Матроскіна, як і інших персонажів з Простоквашино, використовується в анекдотах. Як правило, їх розповідають, імітуючи характерну інтонацію Олега Табакова. При цьому самі анекдоти можуть мати непристойні характер і розповідатиметься людьми далеко не дитячого віку[7].
«Синдромом кота Матроскіна» — де чого купити на зиму, щоб дожити до молодої трави, — називає Микола Олейников нездатність звичайних людей розібратися в що наступили після 1991 року нових політико-економічних відносинах[8]. Важливо відзначити, що таке трактування була дана в 1991 році, до того як побачили світ більш пізні твори простоквашинського циклу, в яких персонаж зумів досить вдало адаптуватися до нових реалій.
У листопаді 2008 року в місті Лохвиця Московської області відбулося урочисте відкриття пам'ятника листоноша Пєчкін. Серед персонажів скульптурної композиції присутні Матроскін і Шарик. Бронзова композиція заввишки майже в два метри встановлена навпроти будівлі місцевої пошти. Автор пам'ятника — Поліна Горбунова.
У серпні 2015 року, в рік 80-річчя Олега Табакова, в Саратові відкрили пам'ятник акторові, другою фігурою якого став кіт Матроскін[9]. Автор — скульптор Андрій Щербаков.
У рекламі
ред.У літературі для дітей
ред.- У 2010 році у видавництві Академія Розвитку вийшли книги «Азбука Кота Матроскіна», ISBN 978-5-7797-1423-5[12], «Вчимося рахувати разом з Дядей Федором, Матроскіном і Шариком» ISBN 978-5-7797-1440-2[13]
- Видавництво «Теремок» випускає серію книг «Школа кота Матроскіна».[14]
Примітки
ред.- ↑ Матроскину подарували Матроскина. Архів оригіналу за 20 жовтня 2011. Процитовано 18 червня 2010.
- ↑ Под портретом Сталина разместили икону. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 вересня 2011.
- ↑ Реклама сметаны «Простоквашино» на YouTube
- ↑ Антон Табаков и Юлия Меньшова ответили на обвинения Эдуарда Успенского. Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 27 вересня 2019.
- ↑ Ольга Зайцева. У Эдуарда Успенского живут кусачие звери (интервью), не позже июня 2004.
- ↑ Эдуард Успенский: «Шапокляк я отчасти списал с себя» [Архівовано 27 вересня 2019 у Wayback Machine.] // Tele.ru, 27.12.2016.
- ↑ anekdot.ru
- ↑ Олейников Н. Вакансия для моей соседки // Диалог : Журнал / Московский государственный университет им. М. В. Ломоносова. — Изд-во ЦК КПСС «Правда», 1991. — № 10—12. — С. 6.
- ↑ В Саратове открыли памятник Табакову с котом Матроскиным. Российская газета. Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 15 квітня 2017.
- ↑ Бренды Юни-Милк. Архів оригіналу за 13 березня 2019. Процитовано 27 вересня 2019.
- ↑ За Матроскина ответишь. Эдуард Успенский опять хочет засудить бизнесменов за использование героев его книг в рекламе. Архів оригіналу за 22 травня 2008. Процитовано 20 червня 2010.
- ↑ Книга «Азбука Кота Матроскина» купить и читать | Лабиринт — Книги. Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 27 вересня 2019.
- ↑ Книга «Учимся считать вместе с Дядей Федором, Матроскиным и Шариком» купить и читать | Лабиринт — Книги. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 27 вересня 2019.
- ↑ Серия книг Школа кота Матроскина | Лабиринт — Серии. Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 27 вересня 2019.