Відкрити головне меню

Пам'ятник воїнам Радянської Армії/Мати-Батьківщина (рос. Памятник воинам Советской Армии/Мать-Родина) — встановлений на честь солдатів і офіцерів Червоної Армії, які загинули в боях за визволення міста Суми у серпні-вересні 1943 року.

Пам'ятник загиблим воїнам Червоної Армії
Братська могила воїнів Радянської Армії Мати-Батьківщина у Сумах.jpg
Братська могила воїнів Радянської Армії (в центрі знаходиться скульптура Мати-Батьківщини)

50°53′36″ пн. ш. 34°47′00″ сх. д. / 50.893201° пн. ш. 34.783423° сх. д. / 50.893201; 34.783423
Тип пам'ятник
Країна

 Україна

Розташування Центральне (Петропавлівське) міське кладовище Сум
Архітектор М. Т. Ільченко
Скульптор А. А. Івченко
Матеріал Бетон
Засновано 1967
Встановлено 1967 (за іншими даними у 1970)
Стан задовільний
Мати-Батьківщина (Суми). Карта розташування: Україна
Мати-Батьківщина (Суми)
Мати-Батьківщина (Суми) (Україна)

Пам'ятка радянської архітектури знаходиться на Центральному кладовищі м. Суми.

ОписРедагувати

Поруч із горизонтальною стелою напів-овальної форми, на якій викарбувані імена загиблих воїнів підноситься шестиметрова скульптура Матері-Батьківщини. В одній руці вона тримає похилений до землі меч, що символізує скорботу, вічну шану перед пам'яттю полеглих синів-солдатів за їх подвиг. Біля ніг Матері-Батьківщини палає Вічний вогонь.

На стелі, поряд з іменами воїнів, викарбуваний такий напис:

« В пам'яті каменю,
В пам'яті серця
Жодне з імен цих
Повік не зітреться.
Вічний вогонь —
То любов пломениста
Вдячних сумчан
До визволення міста.
»

Історична довідкаРедагувати

Основна стаття: Історія Сум

2 вересня 1943 р. о 7:30 ранку[1] м. Суми було визволено військами 340-ї, 167-ї та 232-ї стрілецьких дивізій 50-го стрілецького корпусу Червоної Армії. Пізніше цим військовим частинам присвоїли почесне звання Сумсько-Київських дивізій, а в Сумах одна з вулиць носить їх назву.

Коли до Москви надіслали телеграму про звільнення Сум, на Червоній площі дали 12 святкових залпів[2].

Але повернімося до того моменту, коли було проведено операцію по звільненню міста.

Відомо, що генерал Н. Чибісов при взятті Сум використав тактику командувача царської армії О. О. Брусилова. Завдяки його швидкому «лобовому» наступу через Баранівку німці були змушені відступити з міста через Новомихайлівку.

Ось як про це згадує учасник тих боїв П. Вдовін[3]:

« «О 8-й годині ранку (1 вересня) ми визволили Битицю, потім Зелений Гай. Дуже важкий бій розгорівся перед Баранівкою. Бойові порядки першого батальйону, яким командував капітан Бруй, відбивали одна за одною контратаки фашистів. На кулеметну обслугу сержанта Михайла Литвина посунули більше сотні гітлерівців. Литвин не розгубився. Відважні кулеметники підпустили фашистів на відстань 40-50 метрів і потім зблизька розстріляли ворога. Увечері першого вересня ми вийшли на околицю Сум» »

Радянське командування скасувало наказ про негайне бомбардування Сум. Цим було врятовано багато культових споруд міста та тисячі людських життів[4].

 
Радянські війська

Але були і негативні дії. Оскільки була небезпека, що німці залишили у місті захисні споруди, командування вирішило завдати по Сумам артобстріл з «катюш». І це замість того, щоб просто провести розвідку місцевості піхотними частинами. Вогонь вели по багатолюдним місцям — «площам». І лише після цього продовжили наступ на Суми[3].

Проте гітлерівці теж не лишилися у боргу. Під час відступу вони підірвали мости, ряд приміщень по Воскресенській вулиці, Сумський залізничний вокзал (за іншими даними, вокзал знищили радянські «катюші»), приміщення Сумського краєзнавчого музею по вул. Жовтневій та б. ін. І це не враховуючи каральних операцій стосовно цивільного населення та розстріл військовополонених.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати