Вікіпедія

Матвій Мормиль


Архімандри́т Матвій (у світі Лев Васи́льович Мормиль[2]; 5 березня 1938, станиця Архонська, Північна Осетія — 15 вересня 2009, Троїце-Сергієва лавра, Сергієв Посад) — церковний композитор українського походження, клірик МП, духовний наставник митрополита ПЦУ Адріана Старини.

Матвій Мормиль
Лев Васи́льович Мормиль
 
Альма-матер: Московська Духовна академія (1963)
Діяльність: композитор, хормейстер, православний чернець, Orthodox theologian
Народження: 5 березня 1938(1938-03-05)
станиця Архонська, Північна Осетія
Смерть: 15 вересня 2009(2009-09-15) (71 рік)
Сергієв Посад, Троїце-Сергієва лавра
Похований: Троїце-Сергієва Лавра
Чернецтво: грудень 1962

Нагороди:

Керівник об’єднаного хору Троїце-Сергієвої лаври і Московської духовної академії від 1961. Завдяки йому в Лаврі, а потім у всій РПЦ відбулися зміни в літургічній практиці до уставних вимог [3].

Життєпис

ред.

Народився 5 березня 1938 на Північному Кавказі у родині козаків де зберігалися музичні традиції.

1956 – закінчив середню школу, потім вступив до Ставропольської духовної семінарії, яку закінчив у 1959.

У класі церковного співу навчався у відомого регента – В.П. Пестрицького.

Від 1957 після закінчення першого класу семінарії, ніс послух псаломщика та регента лівого клиросу у Нікольській церкві міста Єсентуки де познайомився з регентом дияконом Павлом Звонником, який вельми вплинув на його формування як на семінариста з власним регентським стилем.

1959 - 1963 – навчався у Московській духовній академії.

1961 весною подав прохання до Троїце-Сергієвої лаври, а 21 червня 1961 стає її послушником і призначений установником і старшим регентом монастирського хору. З того ж року — керівник об’єднаного хору Свято-Троїцької лаври і Московської духовної академії та семінарії.

У грудні 1962 пострижений в чернецтво з іменем Матвій на честь апостола і євангелістав Левія Матвія.

30 березня 1963 рукопокладений в ієродиякона, а 29 березня 1964 — в ієромонаха.

1963 – захистив кандидатську роботу на тему: «Воскресіння Христове у викладанні російських богословів-апологетів».

1963 - 2005 — викладач Московської духовної академії і регентської школи Церковний устав, Священне Писання Старого заповіту і літургика.

1968 – зведений у сан ігумена, а у 1971 — в сан архімандрита.

1969 - 1974 — викладач Регентського класу. У березні 1984 присвоєне звання доцента. У січні 1988 отримав звання професора. У 2004 присвоєне звання заслуженого професора Московської духовної академії.

Помер у ніч на 15 вересня 2009[4][5], похований 18 вересня, за олтарем Церкви Св. Духа в Троїце-Сергієвій лаврі.

Творчість

ред.

Зробив великий внесок у розповсюдженні особливої культури співу великих чоловічих церковних хорів, у вихованні співочого таланту у десятків тисяч семінаристів Московської духовної академії, що стали священнослужителями РПЦ. Як церковний композитор створив низку нових літургічних співів.

Відомий вірш «Щоби красиво співати до гроба…»[6] часто помилково приписується йому, насправді автором є оперний співак Юрій Шкляр[7].

Дискографія

ред.
  • 1968 — (запис на фірмі Мелодія)
  • 1971 — (запис в англіканській церкві св.. Андрія у Москві)
  • 1978 — «Пасха Христова»
  • 1980 — До 70 річчі Патріарха Московського Пимена Ізвекова
  • 1981 — До 600 річчя Куликовської битви
  • 1985 — До 75 річчя Патріарха Московського Пимена Ізвекова
  • 1987 — «Пісню всяку духовну принесемо Богородиці»
  • 1988 — «О дивне диво!» (до 1000 річчя Хрещення Русі) (Париж)
  • 1995 — «Академія біля Троїці»
  • 1999 — До 2000-річчя Християнства (триптих)

Нагороди

ред.

В 1964 нагороджений Патріаршою грамотою; у 1968 нагороджений орденом Святого Хреста Єрусалимської церкви і Орденом св.. кн.. Володимира ІІІ-го ступеню; 1973 до Великодня нагороджений Патріаршою грамотою; 1976 нагороджений орденом св.. кн.. Володимира ІІ ступеню; 1985 на честь 300-річчя Московської Духовної академії нагороджений Патріаршою грамотою.

19 березня 1987 на честь 650-річчя заснування Троїце-Сергієвої лаври нагороджений орденом преп.. Сергія ІІ ступеню; 9 червня 1988 на честь 1000-річчя Хрещення Русі отримав право на носіння другого хреста; 6 березня 1998 у зв’язку з 60-річчям від дня народження нагороджений орденом св.. князя Данила Московського ІІІ ступеню. 2 травня 2008 – нагороджений орденом святителя Макарія ІІ ступеню.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1168601282 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Матфей (Мормыль) [Архівовано 19 грудня 2010 у Wayback Machine.] на сайті некомерційного благодійного фонду. Москва.
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 23 березня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ Батя. Памяти отца Матфея (Мормыля) [Архівовано 1 грудня 2020 у Wayback Machine.] на сайте Православие и мир.
  5. ↑ Архимандрит Матфей (Мормыль). «На чужом основании никогда ничего не строил» (рос.). «сайт Православие и мир». Архів оригіналу за 5 січня 2013. Процитовано 20 вересня 2009. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |datepublished= (можливо, |publication-date=?) (довідка)
  6. ↑ заветы вокалистов — НЕОФИЦИАЛЬНЫЙ САЙТ Музыкальной школы имени Николая Андреевича[недоступне посилання з Май 2019]
  7. ↑ Острый угол моей жизни. Мысли вокалиста. Архів оригіналу за 6 березня 2018. Процитовано 23 березня 2020.

Бібліографія, публікації

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Матвій_Мормиль&oldid=34858810