Митрополи́т Богородський Адріа́н (в миру Валенти́н Єго́рович Стари́на; 13 грудня 1943, Дніпропетровськ) — Єпископ Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Адріан
Адріан
1-й Митрополит Богородський
з 8 лютого 1994
Церква: Українська Православна Церква — Київський Патріархат
Попередник: Кафедру засновано
2-й Єпископ Дніпропетровський і Запорізький
6 лютого 1994 — 31 січня 1996
Церква: Українська Православна Церква — Київський Патріархат
Попередник: Спиридон (Бабський)
Наступник: Він сам як архиєпископ Дніпропетровськийі Криворізький
2-й Архиєпископ Дніпропетровський і Криворізький
1 лютого 1996 — 20 жовтня 2009
Церква: Українська Православна Церква — Київський Патріархат
Попередник: Він сам як єпископ Дніпропетровський і Запорізький
Наступник: Симеон (Зінкевич)
1-й Митрополит Криворізький і Нікопольський
21 жовтня 2009 — 13 травня 2011
Церква: Українська Православна Церква — Київський Патріархат
Попередник: Кафедру засновано
Наступник: Симеон (Зінкевич) як тимчасово керуючий
 
Ім'я при народженні: Валентин Єгорович Старина
Народження: 13 грудня 1943(1943-12-13) (74 роки)
місто Дніпропетровськ, УРСР, СРСР
Смерть:
Прийняття чернецтва: 1988
Хіротонія: 6 лютого 1994

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився 13 грудня 1943 року в м. Дніпропетровську. Батько майбутнього митрополита загинув на війні, мати сама виховувала п'ятьох дітей.

У 1960 р. закінчив середню школу, а в 1967 р. — Дніпропетровське музичне училище.

З 1968 по 1973 рр. навчався у Київському педагогічному інституті (музично-педагогічний факультет).

1982 року закінчив Московські Духовні Семінарію та Академію та захистив кандидатську дисертацію «Церковний хоровий спів у Російській Православній Церкві за тисячолітній період її існування Х-ХХ ст.»[1].

1989 року ієромонах Адріан призначається настоятелем Богоявленського собору міста Ногінська Московської області із возведенням у сан ігумена, а влітку 1990 року — піднесений до сану архимандрита[1].

27 грудня 1993 року приймається в юрисдикцію Української Православної Церкви Київського Патріархату[1].

6 лютого 1994 року рукоположений на єпископа Дніпропетровського і Запорізького за Божественною літургією у Володимирському соборі міста Києва[1].

8 лютого 1994 року призначається правлячим єпископом Богородської єпархії (Московської області) Української Православної Церкви Київського Патріархату[1].

27 жовтня 1995 року піднесений до сану архиєпископа[1].

1 лютого 1996 року призначається керуючим Дніпропетровською єпархією з титулом «архиєпископ Дніпропетровський і Криворізький».

9 грудня 2002 року підноситься до сану митрополита[1].

21 жовтня 2009 року рішенням Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату призначений керуючим Криворізькою єпархією з титулом «Криворізький і Нікопольський»[1].

Згідно з рішенням Священного Синоду від 13 травня 2011 року митрополит Адріан звільнений від керування Криворізькою єпархією та залишений керуючим Богородською єпархією (Московська область Росії) з титулом митрополит Богородський.

Удостоєний вищих церковних нагород: Ордену Святого Архистратига Божого Михаїла (1999 р.), Ордену святого рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня (23.01.2004 р.) та Ордену Юрія Переможця (14.12.2006 р.)[1].

Митрополит Богородський Адріан — постійний член Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Ногінський погромРедагувати

У 1993 році парафія Богоявленського собору міста Ногінську Московської області, яку очолював архімандрит Адріан, прийняла рішення про перехід під юрисдикцію Української православної церкви Київського патріархату. В парафії переважали етнічні росіяни, оскільки українців у Ногінську майже не було. Діяльність владики Адріана у Ногінську відзначалася великою благочинною роботою: було створено безплатну їдальню та медпункт для не імущих жителів міста. При Соборі діяли жіночий монастир, бібліотека на 50 тисяч томів, Духовна семінарія та Православний ліцей.

29 вересня 1997 року загін з 100 бійців ОМОНу — міліціі особливого призначення за рішенням влади взяв під контроль для передачі Російській православній церкві Московського патріархату (РПЦ МП) нерухоме і рухоме майно Богоявленського собору. На владику Адріана омоновці наділи кайданки (наручники) і вивезли з території собору. В українській діаспорі Росії події 29 вересня 1997 року на території Богоявленського собору отримали промовисту назву — Ногінський погром. За час, що минув після погрому російська влада так і не вибачилася за свої брутальні дії, а Російська православна церква не повернула незаконно захоплене рухоме майно. Шанс встановлення добрих стосунків між УПЦ КП та РПЦ МП на терені Росії було змарновано агресивними діями останньої.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати