Довгополюк Матвій Лукич
Матвій Лукич Довгополюк (* 1893, Погребище — замучений 28 лютого 1944 у таборах ГУЛАГу) — український педагог, поет, прозаїк. Редактор журналу «Трудова освіта». Член літературної організації «Плуг», його поезії, оповідання та нариси публікувалися з 1913 року у «Ріллі», «Кооперативному пути», «Трудовій освіті», «Вістях», «Комуністі». Професійний агроном.
Довгополюк Матвій Лукич | |
---|---|
Народився | 1893 Погребище, Бердичівський повіт, Київська губернія, Російська імперія |
Помер | 28 лютого 1944 ГУЛАГ[d], СРСР |
Країна | Українська РСР |
Діяльність | письменник, поет |
Знання мов | українська |
Роки активності | з 1913 |
Жертва російсько-більшовицького терору.
Біографія
ред.Працював агрономом у Охтирці Харківської губернії. Включився в національний рух. 1917 видав першу збірку віршів, а 1918 — перші оповідання. Після встановлення радянської влади на території України лишився в Охтирці, включився у роботу комуністичних органів влади.
Був товаришем дитинства та юності Насті Присяжнюк, приятель Бориса Антоненка-Давидовича Охтирського періоду, а також сумського освітнього діяча Юрія Самброса.
Був керівником Охтирського дитячого містечка. Вихованець Дитмістечка Платон Воронько згадував:[1]
Хлопчиком батьки віддали мене на виховання в Охтирське дитмістечко. Педагог, агроном і поет Матвій Лукич Довгополюк прагнув відкрити в кожної дитини талант, прищепив любов до поезії Павла Тичини, яка стала для мене тим живим середовищем, у якому формується душа людини.
Заарештований групою НКВС СРСР 6 листопада 1937 року, вирок — 10 років ВТТ. Покарання відбував у Ярославській області (РРФСР). Загинув в ув'язненні 28 лютого 1944. Посмертно реабілітований 1990 року. Спогади про нього лишив Ю.Самброс у книзі «Щаблі життя».
Твори
ред.«В дні неволі» (зб.віршів) 1917
«В хвилях життя» (зб.оповідань) 1918
«Хвилини зневір'я й шукань»
«Молот» (зб). Охтирська нар.освіта
«Завгора скаже» (зб.нарисів), Охтирка, 1922
«Буквар для дорослих» (підручник) 1923
Примітки
ред.- ↑ На Охтирщині відзначають сто річчя Платона Воронька. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 15 травня 2014.
Джерела
ред.- Національний банк репресованих [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |