Леся Василівна Матвєєва
Народилася 12 липня 1930(1930-07-12)
Харківці, Пирятинський район, Українська СРР, СРСР
Померла 4 липня 2012(2012-07-04) (81 рік)
Київ, Україна
Місце проживання Київ
Країна Україна Україна
Діяльність історик
Alma mater Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1955)
Галузь історія
Заклад Інститут сходознавства НАН України
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук (1996)
У шлюбі з Матвєєв Валентин Володимирович
Нагороди Заслужений діяч науки і техніки України

Леся Василівна Матвєєва (12 липня 1930, Харківці — 4 липня 2012, Київ) — український історик, дослідниця історії науки і техніки, доктор історичних наук, професор. Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат премії імені А. Кримського НАН України[1].

Біографія ред.

Народилася 12 липня 1930 року в селі Харківцях (нині Пирятинського району Полтавської області). У 1955 році закінчила історичний факультет Київського державного університету. Працювала викладачем історії у середній школі міста Києва, науковим співробітником Центрального історичного архіву УРСР, в Інституті економіки АН УРСР.

У 1966 році закінчила аспірантуру. Захистила кандидатську дисертацію на тему: «Розвиток будівництва як галузі народного господарства». У 19701986 роках — старший науковий співробітник відділу історії техніки Інституту історії АН УРСР. У 19861991 роках — старший науковий співробітник Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки АН УРСР. З 1991 року — старший науковий співробітник, заступник директора, у 19992012 роках — директор Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України.

У 1996 році захистила докторську дисертацію на тему: «Національна академія наук України: етапи розвитку та доля вчених».

Її чоловік — Матвєєв Валентин Володимирович — вчений-металознавець, академік НАН України.

Померла у Києві 4 липня 2012 року.

Основні праці ред.

  • Виктор Григорович — первый украинский славяновед-византолог (1815—1876). — Київ, 2010. — 192 с.;
  • Владислав Бузескул — историк своего времени. — Київ, 2008. — 713 с.;
  • Нариси з історії сходознавства. — Київ, 2008. — 398 с.;
  • Нариси з історії Всеукраїнської академії наук. — Київ, 2003. — 294 с.;
  • Юлиан Кулаковский. — Київ, 2002. — 482 с.;
  • А. Ю. Кримський — неодмінний секретар Всеукраїнської Академії наук. — Київ, 1997. — 171 с. (у співавторстві з Е. Циганковою);
  • Історія Академії наук України. — Київ, 1993 (у співавторстві);
  • Микола Прокопович Василенко. — Київ, 1991. — 267 с. (у співавторстві з І. Усенком);
  • Отто Юльевич Шмидт. — Москва, 1990. — 228 с.;
  • Соціально-економічні умови соціалістичної революції на Україні. — Київ, 1987;
  • Развитие строительной науки и техники в Украинской ССР. — Київ, 1985 (у співавторстві);
  • Развитие металлургии в Украинской ССР. — Київ, 1980 (у співавторстві).

Примітки ред.

Джерела та література ред.

Література ред.

  • Вчені Інституту історії України. Біобібліографічний довідник. Серія: Українські історики. — Випуск 1. — Київ, 1998;
  • Хто є хто в Україні. — Київ, 2000, 2004, 2007;
  • Жінки України: Біографічний енциклопедичний словник. — Київ., 2001;
  • Імена України. — Київ, 2002, 2007;
  • Кияни. Біографічний словник. — Київ, 2004;
  • Україна наукова: довідково-іміджове видання. — Том 1. — Київ, 2005;
  • Золота Україна. Інформа- ційний довідник. — Київ, 2005;
  • Національна Академія наук України: 1918—2008: до 90-річчя від дня заснування. — Київ, 2008;
  • Бубенок О. Б. Історичні дослідження в Інституті сходознавства ім. А. Кримського НАН України // СС. — 2008. — № 3;
  • Леся Василівна Матвєєва. Біобібліографічний покажчик. — Київ, 2010. — 64 с.;
  • Мавріна О. С., Бубенок О. Б. До ювілею Лесі Василівни Матвєєвої // Орієнтальні студії в Україні. До ювілею Л. В. Матвєєвої. Збірник наукових статей. — Київ, 2010. — С. 8−12;
  • Циганкова Е. Г. Л. В. Матвєєва − історик науки // Там само. − С. 13−24.

Джерела ред.