Вікіпедія

Матвєєва Лариса Віталіївна

письменниця

Лариса Віталіївна Матвєєва (9 травня 1969, Миколаїв, Українська РСР) — українська російськомовна поетеса[2], новеліст[3], драматург[4], перекладач[4][5]. Членкиня Національної спілки письменників України[2] з 1998 року.

Матвєєва Лариса Віталіївна
Народилася9 травня 1969(1969-05-09)[1] (56 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Миколаїв, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Діяльністьпоетеса, новеліст, драматургиня, перекладачка
Alma materМиколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська,українська
ЗакладМиколаївський суднобудівний завод Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНаціональна спілка письменників України Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпоезія, новела, драматургія, пісенна лірика, переклад
Нагороди«Золота арфа» (1995), Диплом фестивалю народної творчості «Дружба» (1997), Диплом фестивалю сучасної естрадної пісні «Обрій» (2001)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Матвєєва.

Біографія

ред.

У 1992 році закінчила факультет історії і права Миколаївського державного педагогічного інституту (нині — Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського) З 1993 року працює на Миколаївському суднобудівному заводі ДК «Укроборонпром»[6] у відділі комп'ютеризації й інформаційних систем управління, з 2007 року — заступник начальника відділу[7].

Пише вірші з юності. Займалася в літературній студії «Борвій» при Миколаївському обласному будинку художньої творчості, якою керував Дмитро Кремінь. Перша публікація вийшла в Миколаївській обласній молодіжній газеті «Ленінське плем'я» у 1990 р[8]. Пише російською мовою. Чудово володіє поетичними формами. У 1994 р. вийшла перша книга віршів «Мотив долі» («Мотив судьбы»).[9] У 1995 року стала дипломатом конкурсу молодих літераторів «Золота арфа». Ларисі Матвєєвій під силу також різні літературні жанри — поезія, проза, есе, переклад, драматична поема, тексти пісень. Українськими композиторами написано більше тридцяти пісень на її вірші.[10]

Є членом редакційної ради міжнародного Інтернет-журналу «Миколаїв літературний» («Николаев литературный»).[11]

У творчому доробку велика кількість публікацій в місцевій і республіканській пресі. За вагомий внесок у духовний і культурний розвиток Миколаївщини і української культури і літератури відзначена багатьма нагородами[4].

"Пожалуй, нет диагноза вернее
В анналах медицинской чепухи:
Чем хуже сердцу, чем душе больнее,
Тем лучше получаются стихи!"

(Лариса Матвєєва, з книги поезій "Душа")

Книги

ред.

Поезія:

  • «Мотив судьбы» (Николаев: «Юпитер», 1994)[12]
  • «Осколки» (Одесса: «Тира», 1996)[13]
  • «Полнолуние» (Киев: «Радуга», 2000)[14]
  • «Душа» (Николаев, ЧП «Гудым», 2016)[15]
  • «Мозаика стихов» (Николаев, «ФЛП Швец В. М.», 2018)[16]
  • «Пусть Николай Святой его хранит» (Николаев, «ФЛП Швец В. М.», 2020)[17]

П'єси:

  • «Светлейший» — драматична поема (Николаев: «ОАСУП», 1996)[18]

Повісті:

  • «Непозволительная роскошь» (Николаев: ЧП «Волошин»; 2002)[19]

Переклади

ред.

Лариса Матвєєва переклала російською мовою поезії:[5]

Нагороди

ред.
  • Диплом конкурсу молодих літераторів «Золота арфа» (1995)
  • Диплом 3-го фестивалю народної творчості «Дружба» за текст гімну Ради національних громад і внесок у розвиток та зміцнення дружби народів (1997)
  • Диплом 5-го фестивалю сучасної естрадної пісні «Обрій» за тексти пісень та творчу роботу з дітьми і молоддю (2001)
  • Грамота управління культури Миколаївської облдержадміністрації за внесок у розвиток національної літератури (2004)
  • Подяка мера м. Києва за внесок у розвиток української культури (2004)
  • Грамота Миколаївської обласної ради «За вагомий внесок у духовний і культурний розвиток Миколаївщини» (2014)

Посилання

ред.
  1. ↑ https://www.biografija.ru/biography/matveeva-larisa-vitalevna.htm
  2. ↑ а б Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 14 лютого 2018. Процитовано 13 лютого 2018.
  3. ↑ «Непозволительная роскошь» повість. Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 13 лютого 2018.
  4. ↑ а б в Шуляр, Василь. Живлюща сила Ємигії: Літературна антологія Миколаївщини. Миколаїв: "Іліон", 2014. с. 290—294. ISBN 978-617-534-289-3.
  5. ↑ а б Поетичні переклади Лариси Матвєєвої. Архів оригіналу за 4 лютого 2018. Процитовано 13 лютого 2018.
  6. ↑ The Mykolaiv State Enterprise «Shipyard named after 61 Communards» — official site. Архів оригіналу за 25 лютого 2018. Процитовано 13 лютого 2018.
  7. ↑ Науково-педагогічна бібліотека м. Миколаєва: біографія. Архів оригіналу за 14 лютого 2018. Процитовано 13 лютого 2018.
  8. ↑ Вірші. Ленінське плем'я (російською мовою) (Серпень 1990 р.).
  9. ↑ Матвеева, Лариса. Мотив судьбы. Миколаїв: "Юпитер", 1994.
  10. ↑ Пісні на слова Лариси Матвєєвої в інтернет-журналі «Миколаїв Літературний». Архів оригіналу за 4 лютого 2018. Процитовано 13 лютого 2018.
  11. ↑ Редакційна колегія журналу «Миколаїв літературний». Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 13 лютого 2018.
  12. ↑ Матвеева, Лариса. Мотив судьбы (російською мовою) . Миколаїв: "Юпитер", 1994.
  13. ↑ Матвеева, Лариса. Осколки (російською мовою) . Одеса: "Тира", 1996.
  14. ↑ Матвеева, Лариса. Полнолуние (російською мовою) . Київ: "Радуга", 2000. ISBN 966-7121-38-0.
  15. ↑ Матвеева, Лариса. Душа (російською мовою) . Миколаїв: "Видавництво Ірини Гудим", 2016. ISBN 978-617-576-077-2.
  16. ↑ Матвеева, Лариса. Мозаика стихов (російською і українською мовами) . Миколаїв: "ФЛП Швец В.М.", 2018. с. 160. ISBN 978-617-7421-39-1. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: контрольна сума (довідка)
  17. ↑ Матвеева, Лариса. Пусть Николай Святой его хранит (російською мовою) . Миколаїв: "ФЛП Швец В.М.", 2020. с. 280. ISBN 978-617-7421-69-5.
  18. ↑ Матвеева, Лариса. Светлейший (російською мовою) . Миколаїв: "ОАСУП", 1996.
  19. ↑ Матвеева, Лариса. Непозволительная роскошь (російською мовою) . МИколаїв: ЧП"Волошин", 2002.

Джерела і література

ред.

Періодика, журнали і антології:

  • Стихи // Ленінське плем'я. — 1990. — Серпень.
  • Стихи // Южная правда. — 1990. — 13 декабря. — С. 4.
  • «Не верьте в плохие приметы!..»: Стихи // Южная правда. –1991. — 19 февраля. — С. 3.
  • Амазонки Скифии: Стихи // Молодежь Николаевщины. — 1991. — 28 декабря. — С. 6.
  • «У любви мораль своя…»: Стихи // Радянське Прибужжя. — 1992. — 29 січня. — С. 3.
  • Светлейший: Драм. поэма (отрывки) // Коммунаровец. — 1996. — 11 января. — С. 2.
  • Стихи // Вежа. — 1996.
  • Матвеева Л. Золото Эллады // Борвій: Творчість юних. — Миколаїв: Облдрукарня, 1994. — С. 11-12.
  • Матвеева Л. // На стапелях поэзии. Альманах. — Николаев: ЧСЗ, 1999. — С. 158—164.
  • Матвеева Л. Полнолуние: Поэзия // Борвій. Альманах. — Миколаїв: Інгул, 2003. — С. 49-52.
  • Матвєєва Л. // Миколаївський оберіг. Поетична антологія. — Миколаїв: «Можливості Кіммерії», 2004. — С. 246—256.
  • Ярмоленко О. Поетична світлиця «Про що говорять дерева з вітром: поети Миколаївщини»: сценарій / О. Ярмоленко. — Миколаїв: ОБЮ, 2005.
  • Матвеева Л. // Украина. Русская поэзия. XX век. Поэтическая антология. — К., 2008.
  • Матвєєва Л. Миколаївщина в поезії XX століття // Миколаївщина в художній літературі / 9 клас / Література рідного краю 5-12 класи / Нова програма для середніх загальноосвітніх шкіл Миколаївщини / Д. Діордіца, В. Купцова. — Миколаїв: Миколаївський обласний інститут післядипломної освіти, 2008.
  • Олєйнікова А. Два кота: Нотна збірка. Пісня для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. — Миколаїв, 2009.
  • Матвеева Л. Стихи // Русская литература сегодня. Словарь-путеводитель. В 3 т. / Чуприн С. — Т. 3. Зарубежье. — М., 2009.
  • Мой город. Сорок стихотворений о Николаеве / Составитель, автор предисловия Е. Г. Мирошниченко. — Николаев: Издатель Шамрай П. Н., 2013. — 80 с., ил.
  • Лариса Матвеева : 1969. Биограф. справка // Миколаївський оберіг. — Миколаїв, 2004. — С. 246.
  • Матвеева Л. «На Слободке вишни отцветают…»: стих / Л. Матвеева // «Стапель» сквозь годы. 1929—2011. История в лицах: литературно-энциклопедический словарь-антология / ред. В. Чебанов. — Николаев: Стапель, 2011. — С. 171.
  • Живлюща сила ємигії: літературна антологія Миколаївщини / гол. ред. В. І. Шуляр ; укл І. Ю. Береза, П. М. Водяна, В. І. Марущак та ун. — Миколаїв: Іліон, 2014. — С. 412.
  • «Поэт, прозаик, драматург, переводчик»: Стихи // Вечерний Николаев. — 30.06.2020
  • «Південний Буг: альманах»/ Ред. кол.: Горбатюк В. І. (укладач), Маліш П. І., Міхайлевський В. Ц. (укладач), Ромасюков А. Є. та ін.. — Хмельницький, 2019. — 256 с.: іл., ISBN 978-617-513-593-8
  • «#ЄТекстМиколаївщини: літературно-художня антологія» / укл. В.Шуляр, К.Картузов. — Миколаїв: Іліон, 2020. — 216 с., ISBN 978-617-534-594-8

Вебсайти:

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Матвєєва_Лариса_Віталіївна&oldid=44450420