Маслов Валерій Павлович
Валерій Павлович Маслов (28 квітня 1940, Усть-Большерецький район, Хабаровский край, РРФСР, СРСР — 27 липня 2017, Москва, Росія) — радянський спортсмен. Восьмиразовий чемпіон світу із хокею з м'ячем. Заслужений майстер спорту.
 | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Особові дані | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 28 квітня 1940 Хабаровський край, СРСР | |||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 27 липня 2017 (77 років) Москва, Росія | |||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 172 см | |||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | нападник (хокей з м'ячем) півзахисник (футбол) | |||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання |  | |||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||
Життєпис
ред.Народився в родині військового. Того часу Маслови мешкали у військовому містечку, що розташовувалося в Усть-Большерецькому районі Хабаровського краю. Виступав за юнацькі спортивні команди:
- з 1952 — «Фрезер» (Перово, Московська область)[1];
- з 1954 — «Крила Рад» (Жуковський, Московська область);
- з 1956 — ФШМ (Москва)[2];
- з 1958 — «Труд» (Калінінград, Московська область).
Перші тренери — Марк Семенович Левін і Михайло Іванович Мухортов. Одним з партнерів у хокейній команді «Фрезер» був Едуард Стрельцов[3].
З 1959 року виступав за хокейну команду «Труд» (Калінінград). У першому чемпіонаті підмосковна команда стала сьомою, а в наступній першості — четвертою (відразу після грандів: «Динамо» (Москва), СКА (Свердловськ)[ru] і ЦСКА). В обох сезонах ставав кращим бомбардиром клубу (11 і 18 голів). Найбільш відомим одноклубником був Віталій Данилов (п'ятиразовий чемпіон світу). Також виступав за футбольну команду клубу, що брала участь у змаганнях другого дивізіону[4].
Улітку 1961 року перейшов до хокейної команди московського «Динамо», але перші офіційні матчі провів на футбольних полях. У 40-50 роках багато спортсменів виступали впродовж усього року (Всеволод Бобров, Василь Трофімов Михайло Бичков та інші). У 60-х роках, останнім з таких універсалів, був Валерій Маслов. Протягом всієї ігрової кар'єри його найкращими рисами були витривалість і працездатність. Майже в кожному матчі було до снаги грати на високому рівні від першої до останньої хвилини. Більших успіхів досяг у хокеї з м'ячем: восьмиразовий чемпіон світу, десятиразовий чемпіон СРСР, триразовий володар Кубка європейських чемпіонів. Визнавався найкращим нападником чемпіонату світу (1973) і Радянського Союзу (1970, 1973). Тринадцять разів обирався до списку найкращих хокеїстів сезону в СРСР (1960—1964, 1968, 1970, 1972, 1974—1978). Був капітаном збірної СРСР.
Більшість часу у збірній і московському «Динамо» грав під керівництвом Василя Трофімова. Нагороджений медаллю «За трудову доблесть» (30.05.1969) і пам'ятною медаллю міжнародної федерації «За видатні здобутки у розвитку хокею з м'ячем» (1976). 1960 року виконав норматив майстра спорту. 1965 став спочатку майстром спорту міжнародного класу, а після третьої перемоги на чемпіонаті світу — заслуженим майстром спорту.
У футбольній команді виступав під керівництвом Олександра Пономарьова, В'ячеслава Соловйова і Костянтина Бєскова. Чемпіон СРСР 1963 року і дворазовий володар кубка. У вищій лізі провів 319 ігор, 50 голів. Другий показник у команді за кількістю проведених матчів, на сім більше у Льва Яшина. До списку «33 кращих футболістів» країни обирався шість разів (1963, 1964, 1965, 1967, 1968, 1970). Найкращі стосунки у команді були з Віктором Анічкіним і Ігорем Численком. У збірній грав епізодично: у 1964 і 1967 роках провів вісім офіційних матчів. Головним чином, на це вплинула тогочасна система гри з двома півзахисниками (4+2+4). Основними хавбеками команди Радянського Союзу у 60-ті були «торпедівець» Валерій Воронін і киянин Йожеф Сабо.
Існує думка, що Валерій Маслов був капітаном і збірної СРСР з футболу. Однак, ця інформації не підтверджується на сайтах «Збірна Росії по футболу» і «Європейський футбол»: 1964 року капітаном був Валентин Іванов, а 1967 — Альберт Шестерньов і Йожеф Сабо (1 матч).
По завершенні ігрової кар'єри займався тренерською діяльністю.
Помер 27 липня 2017 року після тривалої хвороби в Москві. Похований на Троєкурівському цвинтарі[5][6].
Статистика
ред.Хокей з м'ячем
ред.- Чемпіон світу (8): 1961, 1963, 1965, 1967, 1971, 1973, 1975, 1977
- Чемпіон СРСР (10): 1963, 1964, 1965, 1967, 1970, 1972, 1973, 1975, 1976, 1978
- Срібний призер (5): 1966, 1968, 1971, 1974, 1977
- Бронзовий призер (1): 1962
- Володар Кубка європейський чемпіонів (3): 1976, 1977, 1979
| Сезон | Команда | Ігри | Голи |
|---|---|---|---|
| 1960 | «Труд» | 11 | |
| 1961 | «Труд» | 18 | |
| 1962 | «Динамо» | 8 | 4 |
| 1963 | «Динамо» | 13 | 6 |
| 1964 | «Динамо» | 18 | 17 |
| 1965 | «Динамо» | 15 | 14 |
| 1966 | «Динамо» | 18 | 13 |
| 1967 | «Динамо» | 21 | 18 |
| 1968 | «Динамо» | 15 | 10 |
| 1969 | «Динамо» | 5 | 1 |
| 1970 | «Динамо» | 28 | 37 |
| 1971 | «Динамо» | 19 | 8 |
| 1972 | «Динамо» | 25 | 14 |
| 1973 | «Динамо» | 24 | 19 |
| 1974 | «Динамо» | 26 | 22 |
| 1975 | «Динамо» | 24 | 16 |
| 1976 | «Динамо» | 23 | 14 |
| 1977 | «Динамо» | 24 | 15 |
| 1978 | «Динамо» | 23 | 9 |
| 1979 | «Динамо» | 23 | 6 |
| Всього | 271 | ||
Футбол
ред.| № | Дата | Господарі | Рахунок | Гості | Голи | Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 20.05.1964 |  СРСР |
1-0 |  Уругвай |
Мудрик | |
| 2 | 11.10.1964 |  Австрія |
1-0 | СРСР |
Глехнер[en] | |
| 3 | 30.08.1967 | СРСР |
2-0 |  Фінляндія |
Хурцилава, Численко | відбір до чемпіонату Європи |
| 4 | 06.09.1967 | Фінляндія |
2-5 | СРСР |
Пелтонен, Сюряваара[en] — Сабо (2), Маслов, Банішевський, Малофєєв |
відбір до чемпіонату Європи |
| 5 | 01.10.1967 | СРСР |
2-2 | .svg){kind=small} Швейцарія |
Блаттлер, Перро — Хурцилава, Пфіртер (автогол) | |
| 6 | 08.10.1967 |  Болгарія |
1-2 | СРСР |
Дерменджієв — Стрельцов, Банішевський | |
| 7 | 15.10.1967 | Австрія |
1-0 | СРСР |
Гройсам | відбір до чемпіонату Європи |
| 8 | 29.11.1967 |  Нідерланди |
3-1 | СРСР |
Вері (2), Ромейн — Маслов | |
| Олімпійська збірна | ||||||
| 1 | 22.07.1963 | СРСР |
7-0 | Фінляндія |
Серебряніков (2), Казаков (2), Матвєєв (2), Біба | |
| 2 | 01.08.1963 | Фінляндія |
0-4 | СРСР |
Серебряніков, Біба, Казаков, Матвєєв | |
| 3 | 07.06.1964 | СРСР |
1-1 |  НДР |
Копаєв — Кляймінгер | |
| Кубок володарів кубків | ||||||
| 1 | 15.09.1971 |  «Олімпіакос» |
0-2 | «Динамо» М |
Козлов, Гребнєв | |
| 2 | 30.09.1971 | «Динамо» М |
1-2 | «Олімпіакос» |
Сабо — Тріантафулос, Гаїтатзіс | |
Статистика клубних виступів:
| Сезон | Клуб | Ліга | Чемпіонат | Кубок | Інші турніри | Разом | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ігри | Голи | Ігри | Голи | Т | Ігри | Голи | Ігри | Голи | |||
| 1961 | «Динамо» (Москва) | Д-1 | 11 | 3 | 11 | 3 | |||||
| 1962 | «Динамо» (Москва) | Д-1 | 27 | 3 | 3 | 1 | 30 | 4 | |||
| 1963 | «Динамо» (Москва) | Д-1 | 38 | 3 | 4 | 0 | 42 | 3 | |||
| 1964 | «Динамо» (Москва) | Д-1 | 32 | 2 | 5 | 1 | 37 | 3 | |||
| 1965 | «Динамо» (Москва) | Д-1 | 30 | 7 | 1 | 0 | 31 | 7 | |||
| 1966 | «Динамо» (Москва) | Д-1 | 30 | 8 | 2 | 0 | 32 | 8 | |||
| 1967 | «Динамо» (Москва) | Д-1 | 29 | 5 | 6 | 2 | Пр. | 2 | 0 | 37 | 7 |
| 1968 | «Динамо» (Москва) | Д-1 | 38 | 5 | 2 | 0 | Пр. | 5 | 0 | 45 | 5 |
| 1969 | «Динамо» (Москва) | Д-1 | 32 | 8 | 1 | 0 | 33 | 8 | |||
| 1970 | «Динамо» (Москва) | Д-1 | 34 | 6 | 6 | 0 | 40 | 6 | |||
| 1971 | «Динамо» (Москва) | Д-1 | 18 | 0 | КК | 2 | 0 | 20 | 0 | ||
| Всього | 319 | 50 | 30 | 4 | 9 | 0 | 358 | 54 | |||
Тренерська діяльність
ред.| Роки | Вид спорту | Команда | Посада | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| 1981–1982 | футбол | «Спартак» (Орджонікідзе) |
тренер | |
| 1983 | футбол | «Спартак» (Орджонікідзе) |
головний тренер | |
| 1986–1987 | футбол | «Локомотив» (Москва) |
селекціонер | |
| 1987–1989 | хокей з м'ячем | «Юність» (Омськ) |
головний тренер | |
| 1989–1990 | футбол | «Сокіл» (Саратов) |
тренер | |
| 1990–1992 | хокей з м'ячем | «Юність» (Омськ) |
тренер-консультант | |
| 1992–1997 | хокей з м'ячем |  «Будівельник» (Сиктивкар) |
головний тренер | |
| 1993–1996 | хокей з м'ячем | РОсія (юніори) |
головний тренер | |
| 1998–2000 | хокей з м'ячем | «Агрохім» (Березняки) |
головний тренер | |
| 2004 | футбол | «Титан» (Москва) |
головний тренер | |
| 2005–2011 | футбол | «Локомотив» (Москва) |
селекціонер |
- Досягнення
- 1993 — «Будівельник» (Сиктивкар) став срібним призером першого чемпіонату Росії;
- 1994 — юніорська збірна Росії стала чемпіоном світу;
- 1994 — відзначений званням «Заслужений тренер Росії»;
- 1998 — нагороджений орденом Пошани.
Примітки
ред.- ↑ У 1968 році місто Перово ввійшло до складу Москви.
- ↑ ФШМ — Футбольна школа молоді.
- ↑ https://books.google.com.ua/books?id=NdOLDwAAQBAJ&pg=PT22&lpg=PT22&dq=хоккей+фрезер+Стрельцов&source=bl&ots=yS9XXZYiFi&sig=ACfU3U3FlS_MJKo_eV2-jANbHi5WKZEN5w&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwjl8s-bncDoAhUfwcQBHeTDDFgQ6AEwBHoECAoQAQ#v=onepage&q=хоккей%20фрезер%20Стрельцов&f=false Эдуард Стрельцов: в жестоком офсайде. Сушко Юрий Михайлович. - Изд-во: Эксмо, 2018. - ISBN 978-5-699-99356-7
- ↑ Чемпіонат СРСР 1961 [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 11 березня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Скончался легендарный спортсмен и легенда «Динамо» Валерий Маслов /Новости России-24, 27.07.2017/. Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 11 березня 2020.
Посилання
ред.- Маслов Валерій Павлович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Маслов Валерій Павлович на сайті Eu-football.info (англ.)
- Маслов Валерій Павлович (російська) . Rusteam.Permian. Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 11 березня 2020.
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Валерий Маслов: человек с двумя сердцами (російська) . Байкал-Бенди. Процитовано 11 березня 2020.
- Маслов Валерій Павлович (російська) . КЛИСФ. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 11 березня 2020.
- Маслов Валерій Павлович [Архівовано 8 липня 2017 у Wayback Machine.] // ФК «Динамо» (Москва)
- Маслов Валерій Павлович (російська) . Спорт-страна.ру. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 11 березня 2020.
- Вслед за Стрельцовым (російська) . Лента.ру. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 11 березня 2020.
- Валерий Маслов: «Могилу Аничкина уже не найти» (російська) . Спорт-Экспресс. Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 11 березня 2020.