Відкрити головне меню

Шестерньов Альберт Олексійович

радянський футболіст

Альберт Шестерньов (рос. Альберт Алексеевич Шестернёв, нар. 20 червня 1941, Москва — пом. 5 листопада 1994, Москва) — радянський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Ф
Альберт Шестерньов
Albert Shesternyov (1967).png
Особові дані
Повне ім'я Альберт Олексійович
Шестерньов
Народження 20 червня 1941(1941-06-20)
  Москва, СРСР
Смерть 5 листопада 1994(1994-11-05) (53 роки)
  Москва, Росія
Зріст 183 см
Вага 82 кг
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Позиція захисник
Юнацькі клуби
СРСР ЦСКА (Москва)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1961–1971 СРСР ЦСКА (Москва) 278 (1)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1961–1971 СРСР СРСР 90 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1973–1974 СРСР ЦСКА (Москва) (помічник)
1981–1982 СРСР ЦСКА (Москва) (помічник)
1982–1983 СРСР ЦСКА (Москва)
Звання, нагороди
Нагороди
Заслужений майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Усю свою ігрову і тренерську кар'єру провів у складі ЦСКА (Москва), а також виступав за національну збірну СРСР.

Зміст

Клубна кар'єраРедагувати

Народився 20 червня 1941 року в місті Москва. У дитинстві займався легкою атлетикою, був чемпіоном столиці серед юнаків[1].

Футбольну кар'єру розпочав у команді Московсько-Ярославської залізниці (перший тренер — М. М. Рожнов), потім навчався в школі ЦСКА. Причому спочатку грав у воротах, перейшовши потім на позицію центрального захисника.

За ЦСКА дебютував у 17 років, став капітаном в 21. У чемпіонатах СРСР провів 278 матчів, забив 1 гол. За цей час виборов титул чемпіона СРСР 1970 року. Серед футболістів ЦСКА є рекордсменом за кількістю матчів, зіграних за збірну СРСР (90). Завершив кар'єру 1971 року через травму коліна.

Виступи за збірнуРедагувати

1961 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної СРСР.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1962 року у Чилі, чемпіонату Європи 1964 року в Іспанії, де разом з командою здобув «срібло», чемпіонату світу 1966 року в Англії, чемпіонату Європи 1968 року в Італії та чемпіонату світу 1970 року у Мексиці. На останньому турнірі виводив збірну в статусі капітана.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 11 років, провів у формі головної команди країни 90 матчів.

Учасник товариської гри у складі збірної ФІФА проти збірної Бразилії 1968 року. Грав за олімпійську збірну СРСР.

Кар'єра тренераРедагувати

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1973 року, увійшовши до тренерського штабу клубу ЦСКА (Москва). Працював тренером в ЦСКА (1974).

В 1975–1981 роках тренував дітей у футбольній школі ЦСКА на посаді старшого тренера. У 1981 повернувся до тренерського штабу ЦСКА, а з 1982 по 1983 рік був головним тренером ЦСКА. Потім обіймав пост начальника футбольної школи ЦСКА (1984–1985).

Був одружений на Тетяні Жук. Після розлучення з нею сильно переживав, зловживав алкоголем. Помер від раку печінки[2] 5 листопада 1994 року на 54-му році життя у місті Москва. Похований на Кунцевському кладовищі.

Титули і досягненняРедагувати

КомандніРедагувати

ЦСКА (Москва): 1970

ОсобистіРедагувати

  • Включений в символічну збірну СРСР останнього 50-ти річчя: 1967[3]
  • Включений в символічну збірну Євро-1968
  • Увійшов до десятки найкращих футболістів Європи за опитуванням тижневика «France Football»: 1970
  • Найкращий футболіст Радянського Союзу за опитуванням тижневика «Футбол»: 1970
  • Третій футболіст Радянського Союзу за опитуванням тижневика «Футбол»: 1966, 1968 і 1969.
  • В списках 33 найкращих футболістів СРСР 11 разів, з них № 1 (1963–1966, 1968–1971) — 8 разів, № 2 (1961, 1962) і б\н (1967).

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати