Маріїнський Євген Пахомович
Євген Пахомович Маріїнський (27 січня 1923 — 22 березня 1993) — радянський військовий льотчик часів Другої світової війни, командир ланки 129-го гвардійського винищувального авіаційного полку, гвардії лейтенант. Герой Радянського Союзу (1945).
| Євген Пахомович Маріїнський | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||
| Народження | 27 січня 1923 Балта, Одеська губернія, Українська СРР, СРСР | |||||||||
| Смерть | 22 березня 1993 (70 років) Москва, Росія | |||||||||
| Поховання | Троєкуровське кладовище | |||||||||
| Країна |  СРСР Росія | |||||||||
| Приналежність | .svg){kind=small} Радянська армія | |||||||||
| Вид збройних сил |  ВПС СРСР | |||||||||
| Рід військ |  винищувальна авіація | |||||||||
| Освіта | факультет журналістики МДУ | |||||||||
| Роки служби | 1941–1954 | |||||||||
| Звання |  Підполковник авіації | |||||||||
| Формування | 22-й гв. вап | |||||||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
 Маріїнський Євген Пахомович у Вікісховищі | ||||||||||
Життєпис
ред.Народився 27 січня 1923 року в Балті, повітовому місті Одеської губернії (нині — районний центр Одеської області) в родині службовця. Росіянин. Після закінчення 10 класів у 1940 році вступив до Московського геолого-розвідувального інституту, за направленням ЦК ВЛКСМ направлений на навчання до Центрального аероклубу СРСР.
До лав РСЧА призваний у листопаді 1941 року. У 1942 році закінчив В'язниківську військову авіаційну школу пілотів. Після закінчення школи проходив службу в запасному авіаційному полку. В діючій армії з 14 жовтня 1943 року. Воював на 2-у і 1-у Українських фронтах.
До 18 січня 1945 року на винищувачеві «Аерокобра» здійснив 156 вдалих бойових вильотів, провів 48 повітряних боїв, у яких особисто збив 17 літаків супротивника.[1]
Після закінчення війни продовжив військову службу в частинах ВПС СРСР. У 1954 році демобілізований у званні підполковника.
У 1961 році закінчив факультет журналістики Московського державного університету. Жив у Москві, працював у видавництві «Молода гвардія». З 1961 по 1980 роки був головним редактором альманаху «Подвиг».
Помер 22 березня 1993 року. Похований на Троєкурівському цвинтарі.
Нагороди
ред.Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 червня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, гвардії лейтенантові Маріїнському Євгену Пахомовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 7918).
Також був нагороджений орденами Червоного Прапора (21.06.1944), двома Вітчизняної війни 1-го (10.07.1944, 11.03.1985) і 2-го (05.02.1945) ступенів, Червоної Зірки (22.02.1944) і медалями.
Твори
ред.Євген Маріїнський є автором військових спогадів:
- «Внизу — передний край».
- «До земли 15 сантиметров».
- «Жаркое лето боёв».
- «Военно-Воздушные Силы» (у співавторстві з О. Г. Лебедєвим).
- «Тропой подвига».
- «Подвиг на Висле».
- «Я дрался на „Аэрокобре“» [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.].
Примітки
ред.- ↑ «Подвиг народа»: Представлення до присвоєння звання Героя Радянського Союзу. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 17 липня 2015.
Література
ред.- Подвиг во имя жизни: Очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Одесской области / Сост.: Абрамов А. Ф., Бульба А. И. — Одеса: Маяк, 1984. — С. 190–192. (рос.)