Відкрити головне меню

Марія фон Ебнер-Ешенбах
Marie von Ebner-Eschenbach
Blaas – Marie von Ebner-Eschenbach.jpg
Портрет роботи К. фон Блааса, 1873.
Ім'я при народженні Baroness Marie Dubský von Třebomyslice
Народилася 13 вересня 1830(1830-09-13)
замок Здіславіц, Моравія
Померла 12 березня 1916(1916-03-12) (85 років)
Відень, Австро-Угорщина
Громадянство
(підданство)
Flag of the Habsburg Monarchy.svg Австрія
Діяльність письменниця
Мова творів німецька[1]
Роки активності 1858-1909
Напрямок реалізм
Жанр новела, есе
Magnum opus Q1168304?
Брати, сестри Q18327734?
Нагороди

почесний доктор[d]

Гонорис кауза (1900)


Марія фон Ебнер-Ешенбах у Вікісховищі?
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Марія фон Ебнер-Ешенбах (нім. Marie von Ebner-Eschenbach, 13 вересня 1830(18300913) — 12 березня 1916) — баронеса, австрійська письменниця, майстер реалістичної прози. Починала з романтичних творів.[2]

БіографіяРедагувати

Народилась у Моравії, у замку Здіславіц, розташованому біля Кромержижу (Чехія). Вона втратила матір в ранньому дитинстві, але отримала добре виховання від двох мачух. У 1848 році вона вийшла заміж за австрійського капітана, який згодом отримав звання фельдмаршала, Моріца фон Ебнер-Ешенбах, і проживала спочатку у Відні, а потім в Клостербруці, де служив її чоловік, а після 1860 роки знову у Відні. Шлюб був бездітним, і талановита дружина шукала розради в літературній творчості. У своїх зусиллях вона отримала допомогу і підтримку від поета Ґрильпарцера і драматурга Елігія-Франца Йозефа Мюнх-Беллінггаузена.

З нагоди сімдесятиріччя Ебнер-Ешенбах університет Відня надав їй ступінь почесного доктора філософії.

ТворчістьРедагувати

Ебнер-Ешенбах дебютувала як драматург, написавши п'єсу «Марія Стюарт у Шотландії», що 1860 року була поставлена німецьким співаком і режисером Едуардом Деврієнтом у театрі в Карлсруе. Вона написала також трагедію «Марі Ролан», одноактну драму «Доктор Ріттер» та драми «Фіалки» і «Невтішна», що не мали значного успіху. В подальшому її драматичні твори були забуті. Після невдалих спроб в області драми, вона знайшла свою справжню сферу в оповіданні.

Її першим прозовим твором було «Die Prinzessin von Banalien» (1872 г.), сатиричної казки, зробив мало враження; але «Дві графині» (1885), оповідання про австрійське вище суспільство, було зустрінуте публікою з вражаючою прихильністю. Її інші роботи включають «Казки села і замку», «Дитина парафії» (1887); «Суперник»; «Афоризми» (1880); і «Притчі, оповідання та вірші» (1892); 'Маргарета' (1891 г.); «Три новели» (1892 г.); «Стара школа» (1897) та інші.

Зібрання її творів були опубліковані в 1893—1911 роках.

Критики початку 20 століття віддавали їй перше місце серед німецьких письменниць її доби, відзначали елегантність стилю Ебнер-Ешенбах, її гострий розум і віртуозне зображення характерів героїв творів.

Українські перекладиРедагувати

Українською мовою окремі твори Ебнер-Ешенбах перекладали Осип Маковей,[3] І. Карбулицький[4] На початку 20 століття у «Промені» були надруковані її твори «Розійшлись», «Без попередньої школи» (1904. — Ч. 21), «Богохулець» (1904. — Ч. 23) у перекладі І. Карбулицького.[5] Відомий переклад принаймні одного вірша Ебнер-Ешенбах, зроблений О. Лятуринською.[6][7]

ЛітератураРедагувати

ВиноскиРедагувати

  1. а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Австрія. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. Всесвіт. № 11-12. — К., 2006. С. 161.
  4. Щасливий у праці: збірник праць і матеріалів на пошану Федора Погребенника з нагоди 70-річчя від дня його народження / укладачі: В. Погребенник, М. Жулинський [та ін.]. — К. : Криниця, 2000.
  5. О. Павлюк. Буковина: визначні постаті, 1774—1918. — Золоті літаври, 2000. С. 143.
  6. Юрій Шевельов. Після «Княжої емалі». // «Сучасність»[недоступне посилання з липень 2019], 1982, No. 4-5 — Мюнхен.
  7. Шерех Ю. Третя сторожа: Літ. Мистецтво. Ідеології. — К.:Дніпро, 1993. С. 453. ISBN 5-308-01270-5.