Відкрити головне меню

Німецька література, або німецькомовна література — літературні твори німецькою мовою, написані в межах німецькомовного простору (Німеччина, Австрія, Швейцарія, Ліхтенштейн), а також твори, написані німецькими письменниками в еміграції (Німецька екзильна література, 1933—1945).

Зміст

Епохи німецької літературиРедагувати

ІсторіяРедагувати

Раннє середньовіччя (750—1100)Редагувати

Літературні твори раннього середньовіччя найчастіше писалися латиною. До нашого часу дійшли лише неповні письмові твори, записані в монастирях. Власне німецька література, як і більшість літератур Європи, розвинулася з народної фольклорної традиції та під впливом Святого письма і античних авторів. Її початками можна вважати історичні перекази (геройські пісні), а також ліричний фольклор (танцювальні, любовні, поминальні пісні, закляття), наприклад, Мерзебурзькі закляття та пісня про Гілдебранда.

Найдавніші твори давньоверхньонімецькою мовою були написані в 8-му столітті.

Високе середньовіччя (1100–1250)Редагувати

Приблизно в середині дванадцятого століття література стала більш різноманітною: з'явилися теми, які раніше вважалися негідними літератури. Крім того, стали розроблятися нові форми літератури, такі як придворна поезія, розважальні оповідання. Найбільш відомими поетами цього періоду були Альбер фон Віндберг і Генріх фон Фельдеке.

Сучасна німецька літератураРедагувати

 
Лауреат Нобелівської премії 2009 року Герта Мюллер

З 90-х років минулого століття німецька література переживає справжній бум молодих авторів, що пов'язано насамперед з бурхливим розвитком книжкового ринку та такими потужними інструментами комерціалізації та пропаганди літератури як Франкфуртський та Лейпцизький книжкові ярмарки.

Значна частина молодих письменників орієнтується на молодіжну субкультуру. Серед найвідоміших можна назвати таких авторів, як Бенямін Штукрад-Барре, Алекса Генніг фон Ланге, Томас Майнеке, Андреас Ноймайстер, Райнальд Гец , Кристіан Крахт.

Постмодерністський роман представлений Освальдом Вінером, Гансом Вольшлегером, Крістофом Рансмайром, Вальтером Мерсом.

В жанрі накової фантастики пишут Андреас Ешбах, Франк Шетцінг.

Визнанний майстер детективу — Петер Шмідт.

До визначних поетів сьогоднення можна зарахувати такі імена, як Марсель Беєр, Дурс Грюнбайн, Уве Кольбе, Томас Клінг.

До найкращих романістів часто зараховують таких письменників, як Томас Бруссіг, Вінфрід Георг Зебальд, Петер Курцек, Дітмар Дат, Даніель Кельманн, Мартін Мозебах, Ульріх Пельцер, Бернгард Шлінк, Інго Шульце, Уве Теллькамп, Уве Тімм та Юля Це. Драматурги — Альберт Остермаєр, Моріц Рінке і Рональд Шиммельпфенніг.

Німецька література вирізняється сьогодні наявністю яскравих імен письменників-вихідців з інших країн, які перейшли на німецьку мову, це насамперед Феридун Заїмоглу, Владимир Камінер, Рафік Шамі та ін.

За останнє десятиріччя (1999—2009) німецькомовні автори тричі відзначалися Нобелівською премією з літератури: Гюнтер Грасс (1999) — «його грайливі й похмурі притчі висвітлюють забутий образ історіх», Ельфріда Єлінек (2004) — «за музичні переливи голосів та відголосів в романах і п'єсах, які з надзвичайною лінгвістичною сумлінністю розкривають абсурдність соціальних кліше та їхньої пригнічуючої сили» та Герта Мюллер (2009), яка «своєю зосередженістю в поезії і щирістю в прозі, змальовує життя знедолених».

Літературні премії НімеччиниРедагувати

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати