Марія Софія Онуфрович-Плоска

Марія Софія Онуфрович-Плоска (псевдонім: Стрыенка; 15 березня 1862, Калинковичі Мозирського повіту Мінської губернії — 2 вересня 1922, Краків, Польща) — польська революціонерка.

Марія Софія Онуфрович-Плоска
Zofia onufrowicz-płoska.JPG
Народилася 15 березня 1862(1862-03-15)
Калинковичі, Річицький повіт[d], Мінська губернія, Російська імперія
Померла 2 вересня 1922(1922-09-02) (60 років)
Краків, Польська Республіка
Поховання Раковицький цвинтар
Громадянство
(підданство)
Flag of Poland (1919–1928).svg Польща
Діяльність політикеса

БіографіяРедагувати

Походила з родини дрібної шляхти. Вчилася на фельдшерських курсах у Петербурзі. Мала контакт з польськими нелегальними організаціями Воля народу' і 'Ватра'.

У 1882 разом з чоловіком Едмундом Плоским переїхала до Варшави, де увійшла в керівництво партії "Пролетаріат", яку очолювала Марія Богушевич. Керувала діяльністю нелегальної друкарні "Воля народу". У зв'язку з арештом чоловіка була вислана в Краків із завданням створити там гілку "Пролетаріату". Була під наглядом австрійської поліції. 19.12.1883 заарештована з групою соціалістів. 30.3.1884 краківський суд засудив її до 4 місяців в'язниці і видалення за межі Австро-Угорщини.

Після закінчення терміну покарання була передана царським властям і поміщена в 10-й павільйон Варшавської фортеці. 29.7.1885 засуджено до 4 років заслання. Відбувала разом з чоловіком на Сахаліні. Після закінчення терміну їй заборонили повертатися на Батьківщину. З 1897 жила з чоловіком в Благовєщенську. У 1906 вони разом втекли до Японії, а звідти в Трієст. З 1907 року знову жила у Кракові. Під час 1-ї світової війни доглядала поранених солдатів. Після війни керувала господарчими курсами.

ДжерелоРедагувати

  • Маракоў Л. У. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. — Т. 1. — Мн:, 2003. ISBN 985-6374-04-9