Маріупольський менонітський округ
47°15′04″ пн. ш. 37°11′51″ сх. д. / 47.25111° пн. ш. 37.19750° сх. д.
Маріупольський менонітський округ включав у себе німецькі колонії біля річки Каратиш на північний захід від Маріуполя. Заснований 1837 року. Входив до складу Маріупольського/Олександрівського повіту Катеринославської губернії. Центром округу було село Берґталь. У 1871 році округ був ліквідований, і на його місці утворена Берґтальська волость Маріупольського повіту.
Територія Маріупольського менонітського округу становила 9492 десятини (10370 км²). В окрузі було 135 дворів і 30 безземельних сімейств (1857 рік).[1]
Села ред.
До складу округу входили села:
|
Населення ред.
№ | Кількість | Рік |
---|---|---|
1 | 300 | 1839 |
2 | 1470 | 1856 |
3 | 1704 | 1860 |
4 | 2100 | 1868 |
Примітки ред.
- ↑ http://wolgadeutsche.net/diesendorf/Ortslexikon.pdf [Архівовано 30 листопада 2016 у Wayback Machine.] Німці Росії: населені пункти і місця поселення: енциклопедичний словник