Маріка південна
| Маріка південна | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець південної маріки (Грейтон, Західнокапська провінція, ПАР)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Cinnyris chalybeus (Linnaeus, 1766) | ||||||||||||||||
 Ареал виду Більша щільність заселення, пристутність протягом всього року Менша щільність заселення, кочовий спосіб життя | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Certhia chalybea Linnaeus, 1766 Nectarinia chalybea (Linnaeus, 1766) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Ма́ріка південна[2] (Cinnyris chalybeus) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae). Мешкає в Південній Африці.
Опис ред.
.jpg)
Довжина птаха становить 12 см. У дорослих самців голова, горло, верхня частина грудей і спина зелені, металево-блискучі. На грудях широкий червоний, металево-блискучий комірець, відділений від зеленої верхньої частини грудей вузькою металево-блискучою синьою смугою. Решта нижньої частини тіла білувата. Плечі поцятковані жовтуватими плямками. Дзьоб чорний, довгий і вигнутий. Очі темно-карі, лапи чорні. Самець південної маріки відрізняється від самця червоногрудої маріки меншими розмірами, вужчим червоним «комірцем» і коротшим дзьобом.
Самиці південної маріки мають коричневу верхню частину тіла і жовтувато-сіру нижню частину тіла. Молоді птахи подібні до самиць. Нижня частина тіла у самиць південної маріки є сірішою, ніж у самиць капських нектарок, і тьмянішою, ніж у самиць брунатних нектарок.
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[3]
- C. c. subalaris Reichenow, 1899 — схід ПАР;
- C. c. chalybeus (Linnaeus, 1766) — південь Намібії і захід ПАР.
Поширення і екологія ред.
Південні маріки поширені в Південно-Африканській Республіці, Намібії, Лесото і Есватіні. Вони живуть у фінбоші і кару, в чагарникових заростях поблизу річок і струмків, в садах. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими зграйками. Живляться переважно нектаром, а також (особливо пташенята) комахами і павуками. Сезон розмноження триває з квітня по грудень, в залежності від регіону. Гніздо овальне, закрите з бічним входом, робиться з трави, лишайників та іншого рослинного матеріалу, скріплюється павутинням, встелюється шерстю, пухом і пір'ям.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Cinnyris chalybeus. Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
Джерела ред.
- Sinclair, Hockey and Tarboton, SASOL Birds of Southern Africa, ISBN 1-86872-721-1
Посилання ред.
- (Lesser =) Southern double-collared sunbird — Species text in The Atlas of Southern African Birds [Архівовано 27 липня 2014 у Wayback Machine.].
- SASOL e-guide
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |