Маріка гірська
| Маріка гірська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Cinnyris stuhlmanni (Reichenow, 1893) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Cinnyris afer stuhlmanni Nectarinia stuhlmanni | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Ма́ріка гірська[2] (Cinnyris stuhlmanni) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae). Мешкає в регіоні Великих Африканських озер. Раніше вважався підвидом червоногрудої маріки (Cinnyris afer)[3][4].
Опис ред.
У дорослих самців гірської маріки голова, горло, верхня частина грудей і спина зелені, металево-блискучі. Верхні покривні пера хвоста сині, металево-блискучі, хвіст чорний з синім відблиском. Нижня частина грудей червона, решта нижньої частини тіла темно-оливкова. На плечах жовті плямки. Дзьоб довгий, вигнутий. Очі темно-карі, дзьоб і лапи чорні. У дорослих самиць верхня частина тіла темно-сіро-коричнева, хвіст бурий. Підборіддя і "брови" сірувато-охристі, нижня частина тіла бурувато-сіра, нижня частина грудей і живіт жовтуваті[3].
Підвиди ред.
Виділяють чотири підвиди:[5]
- C. s. stuhlmanni Reichenow, 1893 — гори Рувензорі (північний схід ДР Конго і західна Уганда);
- C. s. graueri Neumann, 1908 — південно-західна Уганда, північно-західна Руанда і сусідні райони ДР Конго;
- C. s. chapini Prigogine, 1952 — схід ДР Конго;
- C. s. schubotzi Reichenow, 1908 — південно-західна Руанда і західне Бурунді.
Поширення і екологія ред.
Гірські маріки поширені в Демократичній Республіці Конго, Уганді, Руанді і Бурунді. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Cinnyris stuhlmanni. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ а б Mann, Clive F.; Cheke, Robert A. (2010). Sunbirds: A Guide to the Sunbirds, Flowerpeckers, Spiderhunters and Sugarbirds of the World. Bloomsbury Publishing. с. 267—268. ISBN 978-1-4081-3568-6. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
- ↑ Avifauna. Sibley's Sequence. Libero. Архів оригіналу за 23 жовтня 2016. Процитовано 22 жовтня 2016.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |