Марусов Андрій Юрійович
Андрій Юрійович Марусов (нар. 31 грудня 1972, Маріуполь, Донецька область) — український громадський діяч, журналіст. Екс-голова правління «Transparency International Україна».
Освіта
ред.У 1989–1995 рр. навчався на історичному факультеті Донецького державного університету, який закінчив з відзнакою.
У 1998–1999 рр. навчався на магістратурі з державного управління Університету штату Канзас.
Проходив курси підвищення кваліфікації при Центрально-Європейському Університеті в Празі (Чехія) та Санкт-Петербурзькому університеті (Росія).
Професійна діяльність
ред.У 1995–1998 рр. — регіональний координатор департаменту моніторингу у Міжнародній Фінансовій Корпорації.
У 2001–2012 рр. — експерт з оцінки державної політики у Інституті соціології України НАН України.
З 2012 р. — керівник відділу боротьби з корупцією Центру політичних студій та аналітики.
Громадська та журналістська діяльність
ред.Дописував як журналіст та дослідник системи державних закупівель України для видань «Дзеркало тижня», «Українська правда», «Економічна правда», інтернет-видання «Forbes UA», «Вісника державних закупівель» тощо.[джерело?]
Виступав експертом або консультантом у проектах Світового Банку, Європейської Комісії, національного Банку України, Програми розвитку ООН тощо.[джерело?]
Погляди
ред.Позитивно ставиться до Михайла Булгакова та негативно до українських письменників періоду радянської окупації.
Мені подобається червоний колір на обличчі Булгакова. Він усе життя кидав виклик дияволу - у собі, у суспільстві - Сталіну... І нехай залишаються недоторканно сірими погруддя "видатних українських письменників та діячів" комуністів Бажана, Тичини, Рильського, Мовчана etc. Вони варті такого кольору, бо продали свою душу дияволові. Я їх вірші у радянській школі не любив. "Трактор-дир-дир-дир-ми-за-мир" поети. Булгаков за СРСР був заборонений... І щоб не робила влада України чи Росії та їхні "власники душ" з історичною пам'яттю - Булгакова пам'ятатимуть і через сто років. Як людину, яка кинула виклик дияволу. Таких людей на мільярдне людство - кілька сотень...[1] Оригінальний текст (рос.) Мне нравится красный цвет на лице Булгакова. Он всю жизнь бросал вызов дьяволу - внутри себя, в обществе - Сталину...
И пусть остаются неприкосновенно серыми бюсты "видатних українських письменників та діячів" коммунистов Бажана, Тычыны, Рыльского, Мовчана etc. Они достойны такого цвета, ибо продали свою душу дьяволу. Я их стихи в советской школе не любил. "Трактор-дир-дир-дир-ми-за-мир" поэты. Булгаков при СССР был запрещен... И чтоб ни делали власти Украины или России и их "владетели душ" с исторической памятью - Булгакова будут помнить и через сто лет. Как человека, который бросил вызов дьяволу. Таких людей на миллиардное человечество - пара сотен... |
Нагороди та відзнаки
ред.- Номінант від України на Central European Initiative Award for Outstanding Merits in Investigative Journalism, 2008
- Отримав головний приз Першого національного конкурсу на найкраще журналістське розслідування та авторську публікацію із протидії корупції (ініційований проектом «Гідна Україна» за підтримки Millenium Challenge Corporation та USAID), грудень 2007, Київ
Примітки
ред.- ↑ Допис з приводу розмалювання у червоний колір меморіальної дошки Булгакову. 20 листопада 2023 р.