Відкрити головне меню

Мартин Леополіта, також Мартин зі Львова, (лат. Martinus Leopolita, Leopolitanus, пол. Marcin ze Lwowa, лит. Martynas Lvovietis) (* близько 1530, Львів — † близько 1589, Львів) — композитор епохи Ренесансу.

Мартин Леополіта
Martinus Leopolita.jpg
Основна інформація
Дата народження 1537
Місце народження Львів, Львівська земля, Руське воєводство, Королівство Польське
Дата смерті 1584
Місце смерті Львів, Львівська земля, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Громадянство Річ Посполита
Професії композитор

БіографіяРедагувати

Навчався в Себастіана (Роксолануса) з Фельштину. З 1560 до 1564 — придворний музикант короля Сигізмунда II Августа до обов'язків якого входила також і праця в славнозвісній вавельській Капелі рорантистів. Перший біограф композитора Шимон Старовольскі стверджував, що окрім своїх обов'язків при капелі, Леополіта вивчав поетику в Ягелльонському університеті[1]. Після 1564 повернувся до Львова.

Мартин Леополіта вважається одним з найяскравіших представників польської ренесансної музики. У його творчості синтезувалися традиції закладені його вчителем Себастіаном з Фельштину та здобутки нідерландської поліфонічної школи, італійської та французької музики[2]. Без сумніву його музика, як і творчість його вчителя — Себастіана з Фельштину, впливала на становлення української багатоголосної церковної музики.

З досить великої творчої спадщини композитора збереглась лише п'ятиголосна (в Agnus Dei — 6-ти голосна) «Великодня меса» («Missa Paschalis») та чотири п'ятиголосні мотети («Cibavit eos», «Mihi autem», «Resurgente Christo», «Spiritus Domini»).

ПриміткиРедагувати