Мартинюк Микола Васильович

Мартинюк Микола Васильович. — (* 25 вересня 1940 року, с. Гвіздівці Сокирянський район Чернівецька область) — український залізничник. Почесний залізничник України. Кавалер ордена Леніна.

Біографія

Микола Мартинюк народився 25 вересня 1940 р.у селі Гвіздівці Сокирянського району Чернівецької області Україна. Після закінчення середньої школи навчався у Чернівецькому залізничному училищі № 1. У 1959 році був призначений помічником машиніста у паравозне депо «Чернівці». Три роки служив у залізничних військах Радянської Армії. Працював машиністом паравоза, тепловоза, з 1968 року — водив локомотиви.

Новаторство Миколи Мартинюка

Очоливши молодіжний екіпаж, задумав і реалізував економічно ефективну ідею — меншою кількістютепловозів, перевезти більше вантажів. На практиці довів, що тепловозами можна водити поїзди на 400—700 тонн важчі, ніж передбачено нормою. Лише за рік його екіпаж провів 80 великовагових поїздів і перевіз 40 000 вантажу понад план за що був удостоєний звання «Почесний залізничник України».

Громадська діяльність

• Член ради наставників Буковини.
• Голова профкому цеху експлуатації (впродовж 15 років)
• Делегат з'їзду залізничників України.

Відзнаки, нагороди

• Медаль «За трудову доблесть».
• Орден ТрудовогоЧервоного Прапора.
• Орден Леніна.
• Знак «Победитель соцсоревнования» 1973.
• Нагрудний знак «Ударник комуністичної праці».
• Золота медаль ВДНХ СРСР.

Джерела

• Мартинюк Микола Васильович // Вони прославили Буковину. — Вижниця: Черемош, 2010.- С. 310.- ISBN 978-966-181-049-4.