Вікіпедія

Марсель Коген

Марсель Коген (29 вересня 1951 року, Буенос-Айрес — 17 грудня 2022 року, там само)[3] — аргентинський письменник, перекладач і літературний критик.

Марсель Коген
Народився 29 вересня 1951(1951-09-29)[2]
Буенос-Айрес, Аргентина
Помер 17 грудня 2022(2022-12-17)[1] (71 рік)
Буенос-Айрес, Аргентина
Країна  Аргентина
Діяльність письменник, письменник наукової фантастики, перекладач, літературний критик, есеїст
Alma mater Colegio Nacional de Buenos Airesd
Знання мов іспанська
Роки активності з 1984
У шлюбі з Graciela Speranzad
Нагороди

Біографія ред.

Марсель Коген народився в Буенос-Айресі в родині емігрантів. В дитинстві захоплювався фантастичною літературою, творами Кафки, Філіп К. Діка, Італо Кальвіно, Дж. Г. Балларда, Вільяма Фолкнера.

У 1963 році він почав навчання в середній школі Національного коледжу Буенос-Айреса. Марсель вивчав літературу на факультеті філософії та літератури Університету Буенос-Айреса, але не закінчив навчання. З чотирнадцяти років працював продавцем шоколаду, розносником тощо.

На початку 1970-х років входив у групу літературної майстерності Маріо Хорхе де Лелліс.

Наприкінці 1975 року він поїхав до Іспанії і двадцять років жив у Барселоні. У 1993 році він познайомився з Грасіелою Сперанца та одружився з нею. З 1996 року жив у Буенос-Айресі.

Журналістика та переклади ред.

У 1979—1981 роках Марсель Коген співпрацював з літературним додатком мадридської газети El País. У 1980 році він став редактором літературного журналу в Барселоні. Після закриття журналу в 1982 році, працював перекладачем. Протягом останніх років проживання в Іспанії часто співпрацював у культурному додатку газети Clarín. У 1999 році письменник працював сценаристом аргентино-французького фільму Invierno, mala vida. У 2001 році заснував журнал про мистецтво та літературу. У 2002 році був генеральним директором редакційного проєкту з перекладу творів, в якому співпрацювали сорок два письменники з одинадцяти країн.

Художня своєрідність ред.

Марсель Коген відомий незвичайною прозою. Його твори мають особливий стиль,[4] наповнений мовними інноваціями. Характерні риси його творів: використання фантастичних реалій, чіткі натяки на поточні ситуації.[5] У творах поєднується реалізм та наукова фантастика. Деякі його книги перекладено англійською, французькою та шведською мовами.[6]

Оповідання ред.

  • 1972 — Що залишилося. Аргентина: LH Editions
  • 1975 — Птахи теж їдять. Аргентина: Editorial Boedo.
  • 1981 — Найдорожчий інструмент на землі (розповіді)
  • 1984 — Стерв'ятник взимку
  • 1992 — Кінець
  • 1998 — Добрі люди (оповідання)
  • 2001 — Водні види спорту
  • 2003 — Часткове рішення

Нариси ред.

  • 1999 — Будда
  • 2002 — Роберто Боланьйо: писання як корида (з текстом «Де вмирають поети»)
  • 2003 — Справді фантастично! та інші нариси
  • 2014 — Музика в прозі
  • 2017 — Un año sin primavera (вид. 1ª). Argentina: Entropía. ISBN 978-987-1768-42-4. Un año sin primavera (вид. 1ª). Argentina: Entropía. ISBN 978-987-1768-42-4. Un año sin primavera (вид. 1ª). Argentina: Entropía. ISBN 978-987-1768-42-4.

Нагороди ред.

  • Премія Konex 2004: П'ятирічний роман 1999—2003.

Примітки ред.

  1. ↑ а б https://www.lanacion.com.ar/sociedad/murio-marcelo-cohen-reconocido-escritor-y-critico-literario-argentino-nid17122022/
  2. ↑ BNE authority file
  3. ↑ Murió Marcelo Cohen, reconocido escritor y crítico literario argentino. LA NACION. 18 грудня 2022. Процитовано 18 грудня 2022.
  4. ↑ Pedro B. Rey 2006. Nota en diario La Nación sobre su libro Donde yo no estaba.
  5. ↑ Pedro B. Rey 2006. Nota en diario La Nación sobre su libro Donde yo no estaba. Párrafo quince.
  6. ↑ Axxón. Artículo sobre Marcelo Cohen

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марсель_Коген&oldid=40224330