Марсель Ерран

французький актор

Марсе́ль Ерра́н (фр. Marcel Herrand; 8 жовтня 1897, Париж, Франція — 11 червня 1953, Монфор-л'Аморі, Сен-е-Уаз, Франція) — французький актор театру та кіно, театральний режисер.

Марсель Ерран
фр. Marcel Herrand
Marcel Herrand.jpg
М. Ерран у фільмі «Безвихідь двох ангелів» (1948)
Дата народження 8 жовтня 1897(1897-10-08)
Місце народження Париж, Франція
Дата смерті 11 червня 1953(1953-06-11) (55 років)
Місце смерті
Поховання
 : 
зображення місця поховання
Громадянство Франція Франція
Професія актор
IMDb ID 0380304

Біографія та кар'єраРедагувати

Марсель Ерран народився 8 жовтня 1897 року в Парижі, Франція. Як актор дебютував у 1917 році з Андре Антуаном на сцені Театру Мобе́ля (фр. Théâtre Maubel) у постановці «Грудей Тиресія» Гійома Аполлінера. Протягом нетривалого часу навчався в класі Жака Копо, після чого у 1918 році був прийнятий до трупи Жоржа і Людмили Пітоєвих[1]. У різних французьких театрах грав ролі у виставах за п'єсами Жуля Ромена, Жана Кокто, Альбера Камю, Оскара Уайльда та інших драматургів.

Як режисер у різних французьких театрах поставив вистави за п'єсами Федеріко Гарсія Лорки, Люсьєна Фабра, Альбера Камю, Андре Жіда, Маріво, Педро Кальдерона де ла Барки та інших драматургів.

З 1932 року разом з Жаном Марша[fr] очолював театр «Рідо де Парі» (фр. Rideau de Paris); від 1939 року разом з Жоржем Маршалем був одним з провідних акторів «Театру Матюрен» (фр. Théâtre des Mathurins).

У кіно Марсель Ерран дебютував у 1933 році роллю у фільмі «Опівнічний суд». Бувши театральним актором і режисером, Ерран спочатку неохоче погоджувався зніматися в кіно, але згодом під час війни і в післявоєнному кінематографі створив цілу галерею образів, що запам'ятовуються. Загалом Ерран знявся майже у 30 кінофільмах. Найвідомішою роботою актора в кіно стала роль денді-вбивці Ласенера в драмі Марселя Карне «Діти райка́» (1945). Інші відомі ролі в кіно: Фантомас в однойменному фільму 1947 року, дон Саллюсте де Базан («Рюї Блаз», 1947, екранізація однойменної трагедії Гюго), поліцейський Корентен («Шуани», (1947, екранізація однойменного роману Бальзака).

Марсель Ерран знімався у фільмах Жака де Баронселлі, Жоржа Лакомба, Робера Верне, П'єра Бійона, Марселя Л'Ерб'є та ін. Останньою роботою Марселя Еррана в кіно стала роль короля Людовика XV у пригодницькій комедії Крістіана-Жака «Фанфан-тюльпан» (1952).

Марсель Ерран помер 11 червня 1953 року в Монфор-л'Аморі, Іль-де-Франс, Івлін у Франції, у віці 55 років. Похований у Сюрені, поруч із матір'ю[1].

ФільмографіяРедагувати

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1933 ф Опівнічний суд Le jugement de minuit Джонні Ленглі
1935 ф Зелене доміно Le domino vert мосьє де Рішмон
1936 ф На службі у царя Au service du tsar російський офіцер на балі
1941 ф Згорілий павільйон Le pavillon brûle Одіньян
1942 ф Вечірні відвідувачі Les visiteurs du soir барон Рено, наречений Анни
1942 ф Граф Монте-Крісто: Едмон Дантес Le comte de Monte Cristo, 1ère époque: Edmond Dantès Бертуччо
1942 ф Граф Монте-Крісто: Відплата Le comte de Monte Cristo, 2ème époque: Le châtiment Бертуччо
1943 ф Паризькі таємниці Les mystères de Paris Родольф
1945 ф Діти райка Les enfants du paradis П'єр-Франсуа Ласенер
1945 ф Отець Сергій Le père Serge цар Микола Павлович Романов I
1945 ф Пан Людовик Messieurs Ludovic Людовик де Шартьє
1946 ф Зірка без світла Étoile sans lumière Роже Марні
1946 ф Мартен Руманьяк Martin Roumagnac мосьє де Лобрі, консул
1947 ф Загнана людина L'homme traqué Ломплер, булочник
1947 ф Шуани Les chouans Корентен, шеф поліції
1947 ф Фантомас Fantômas Фантомас
1948 ф Рюї Блаз Ruy Blas маркіз дон Саллюсте де Базан
1948 ф Фіакр №13 Il fiacre N. 13 Жорж де ла Тур Водьє (епізоди «Злочин» та «Покарання»)
1948 ф Безвихідь двох ангелів Impasse des deux anges Маркус Антуан де Фонтен
1949 ф Таємниця жовтої кімнати Le mystère de la chambre jaune Ларсан / Бальмаєр
1949 ф Аромат дами в чорному Le parfum de la dame en noir злочинець Бальмаєр на псевдонім Ларсан
1950 ф Кінець Помпеї Gli ultimi giorni di Pompei Арбак
1950 ф Ми кохаємо тільки раз On n'aime qu'une fois Гіацинт Карр'єр
1950 ф Немає жінкам пощади Pas de pitié pour les femmes Норбер, мажордом
1951 ф Історія кохання Une histoire d'amour Шарль Марей
1952 ф Вовки полюють вночі Les loups chassent la nuit Педро, директор кабаре
1952 ф Фанфан-тюльпан Fanfan la Tulipe Людовик XV
1952 ф Цнотлива повія La p... respectueuse сенатор Едуард Кларк

ПриміткиРедагувати

  1. а б Donatienne. Marcel HERRAND (1897 / 1953). L'ENCINÉMATHEQUE.fr (фр). Процитовано 16.09.2017. [недоступне посилання]

ПосиланняРедагувати