Відкрити головне меню

«Рюї Блаз» (фр. Ruy Blas, у радянському прокаті — «Небезпечна схожість» (рос. Опасное сходство)) — французько-італійський історичний фільм-драма 1948 року, поставлений режисером П'єром Бійоном за сценарієм Жана Кокто, створеним на основі однойменної п'єси Віктора Гюго 1838 року.

Рюї Блаз Picto infobox cinema.png
фр. Ruy Blas
Ruy Blas film poster.jpg
Оригінальний французький постер до фільму
Жанр історична драма
Режисер П'єр Бійон
Продюсери
  • Жорж Легран
  • Ніно Мартегані
  • Андре Польве
Сценарист Жан Кокто[1]
На основі п'єси «Рюї Блаз» Віктора Гюго
У головних
ролях
жан Маре
Даніель Дар'є
Марсель Ерран
Оператор Мішель Кельбер
Композитор Жорж Орік
Художник Жорж Вакевич
Кінокомпанія
  • • Films André Paulvé
  • • Productions Georges Legrand
  • • Martegani Produzione
Дистриб'ютор DisCina (Франція)
Тривалість 93 хв.
Мова французька
Країна Франція Франція
Рік 1948
Дата виходу Франція : 18 лютого 1948
СРСР : 1952
Касові збори 2 453 187 (глядачів у Франції)[2]
20 300 000 (глядачів у СРСР)[3]
IMDb ID 0039792
Рейтинг IMDb: 6.7/10 stars

Зміст

СюжетРедагувати

Дія фільму відбувається в Іспанії, в XVII столітті, за часів правління короля Карла II, при королівському дворі в Мадриді та його околицях. Дон Саллюсте де Базан замишляє помститися за те, що королева Іспанії зневажає його й відправила у вигнання. Один із його слуг, Рюї Блаз — молодий чоловік, що нещодавно закінчив університет, як дві краплі води схожий на його кузена — благородного, але легковажного дона Сезара де Базана, що ховається у розбійників за несплату боргів. Дон Саллюстій вводить слугу Рюї Блаза під виглядом свого кузена у вище товариство та наказує йому добитися кохання королеви. Рюї Блаз, давно і безнадійно закоханий у королеву, погоджується.

У роляхРедагувати

Жан Маре Рюї Блаз / дон Сезар де Базан, граф де Гарофа
Даніель Дар'є  донья Марія Нейбурзька, королева Іспанії[en]
Марсель Ерран  дон Саллюсте де Базан, маркіз де Фінлас, міністр поліції, кузен дона Сезара
Габріель Дорзіа  герцогиня Альбукерська, обер-фрейліна двору
Александр Ріньйо  Гулатромба
• Йоне Салінас  Казільда, придворна дама королеви
• Джованні Грассо  дон Гаспар Гурітан, мажордом королеви
• Жиль Кеан  герцог Альба
• Поль Аміо  маркіз де Санта-Круз, наближений дона Саллюсте
• Шарль Лемонтьє  граф де Кампореаль, міністр
• П'єр Маньє  маркіз де Приєго, міністр
• Жак Берліоз  міністр
• Арман Люрвіль архієпископ

Знімальна групаРедагувати

Нагороди та номінаціїРедагувати

Список нагород та номінацій[4]
Кінопремія Рік Категорія Номінант(и) Результат
Премія «Бамбі» 1950 Найкращий актор Жан Маре 2-е місце

Факти про фільмРедагувати

У передмові до опублікованого в 1947 році у видавництві «Paul Morihien» сценарію фільму Жан Кокто пише: «При найближчому розгляді п'єса виявляється неправдоподібна. Робота над фільмом вимагає міцної техніки виконання. Це було непросто. Крім того, театр не дозволяє Гюго вдатися до зовнішньої схожості Рюї Блаза і Дона Сезара. У кіно ж, навпаки, на цій схожості будується увесь фільм. Один і той же артист гратиме обидві ролі. Це послужить приводом для створення трагікомічного непорозуміння, що повністю відповідає стилю твору»[5].

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Лурселль, Жак. Ruy Blas / Рюи Блаз // Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 809—810. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)

ПосиланняРедагувати