Марсель Дж. E. Голей

американський інженер швейцарського походження

Марсель Джулз (Жуль) Едуард Голей (англ. Marcel J. E. Golay; 3 травня 1902 – 27 квітня 1989) – математик, фізик та інформаційний теоретик, застосовував математику для реальних військових та промислових проблем. Народився у Невшателі, Швейцарія.[3]

Марсель Дж. E. Голей
Народився 3 травня 1902(1902-05-03)
Невшатель, Швейцарія
Помер 27 квітня 1989(1989-04-27) (86 років)
La Conversiond, Во, Швейцарія
Країна  Швейцарія
 США
Діяльність математик, фізик, винахідник, інформатик, інженер
Alma mater Чиказький університет
Знання мов англійська[1]
Членство Французька академія наук і Королівська фламандська академія Бельгії з науки та мистецтвd
Схематичне зображення комірки Голея.
Схематичне зображення комірки Голея[2]

Кар'єра ред.

Голей вивчав електротехніку у федеральній вищій технічній школі Цюриха. Він приєднався до Bell laboratories (Лабораторії Белла) у Нью-Йорку у 1924 р., провів там чотири роки. Отримав ступінь доктора філософії у фізиці в університеті Чикаго у 1931 р.[4]

Голей приєднався до військ зв'язку армії США[en], кінець кінцем зміг піднятися до посту Керівника дослідницьких робіт. Він перебував головним чином у Форті Монмут[en], Нью-Джерсі. Розробив радарні системи та винайшов датчик Голея, який ідентифікував інфрачервоні викиди літаків.[4]

Між 1955 та 1963 роками Голей був консультантом для Philco Corporation (Філадельфія, Пенсільванія) і Perkin-Elmer Corporation Норуолка (Коннекнікут). У 1963 р. Голей влаштувався на повний робочий день до компанії PerkinElmer в якості Старшого наукового співробітника.[4] Науковець працював над багатьма проблемами, включаючи газову хроматографію та оптичну скрептроскопію. Він залишився з Perkin-Elmer до кінця свого життя.

Досягнення ред.

Бібліографія ред.

  • Golay, M. (1949). Примітки по цифровому кодуванню (PDF). Proc. IRE. 37: 657. Архів оригіналу (PDF) за 7 жовтня 2016. Процитовано 12 листопада 2017.
  • Golay, M. (січень 1977). Решета для низьких двійкових послідовностей автокореляції. IEEE Transactions on Information Theory. 23 (1): 43—51. doi:10.1109/TIT.1977.1055653.
  • Golay, M. J. E. (січень 1988). Підготовче капілярне хроматографічне - пропозиція. Journal of High Resolution Chromatography. 11 (1): 6—8. doi:10.1002/jhrc.1240110103.
  • Golay, M. (квітень 1961). Додаткові ряди. IEEE Transactions on Information Theory. 7 (2): 82—87. doi:10.1109/TIT.1961.1057620.

Примітки ред.

  1. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  2. Klocke, David; Schmitz, Anke; Soltner, Helmut; Bousack, Herbert; Schmitz, Helmut (30 березня 2011). Infrared receptors in pyrophilous ("fire loving") insects as model for new un-cooled infrared sensors. Beilstein Journal of Nanotechnology. 2: 186—197. doi:10.3762/bjnano.2.22.
  3. Massey, James L. (1990). MARCEL J.E. GOLAY (1902-1989) obituary (PDF). IEEE Information Society Newsletter. June. Архів оригіналу (PDF) за 15 грудня 2018. Процитовано 12 листопада 2017.
  4. а б в Finding Aid to Marcel J. E. Golay, 1931-2002 (bulk 1946-1989). Chemical Heritage Foundation. Chemical Heritage Foundation Archives. Click on 'Golay Box List' to go to full list.
  5. Golay, M. J. E. (1957). Vapor Phase Chromatography and Telegrapher's Equation. Anal. Chem. 29 (6): 928—932. doi:10.1021/ac60126a019.

Посилання ред.