Марк Носіф

музикант

Марк Носіф (народився 11 червня 1953 року, у м. Кортленд, штат Нью-Йорк) барабанщик і перкусіоніст, який мав різноманітну кар'єру, починаючи від рок-музики протягом 1970-их років, як учасник Ian Gillan Band і, тимчасово, Thin Lizzy,[1] до широкого спектра різноманітних стилів у пізніші часи, коли він грав з багатьма музикантами з усього світу.

Марк Носіф
Mark Nauseef
Основна інформація
Дата народження 11 червня 1953(1953-06-11) (69 років)
Місце народження Кортленд, Нью-Йорк, США
Роки активності 1971 - до сьогодні
Громадянство США
Професія Музикант
Інструменти Барабани, перкусія, вокал
Жанр Рок
Джаз
Етнічна музика
Співпраця Elf, Ian Gillan Band, Thin Lizzy, Гері Мур
marknauseef.com

Кар'єраРедагувати

Носіф недовго гастролював у Великій Британії у 1972 році як учасник гурту The Velvet Underground, до того як приєднався до Elf, яких очолював Ронні Джеймс Діо, на початку 1975 року, але гурт незабаром розформували. Слідом за Мікі Лі Соулом, Носіф приєднався до екс-вокаліста Deep Purple Ієна Гіллана у його джаз-рок гурті, який називався Ian Gillan Band. Після виходу трьох альбомів Гіллан розпустив гурт у 1978 році. Носіф замінив у Thin Lizzy барабанщика Брайана Дауні у двох міжнародних турах, а потім приєднався до гурту Гері Мура G-Force.

У 1980-их роках, Носіф відійшов від рок-музики, до інших стилів, включаючи явайський і балійський гамелан, а також до індійської і ганської музики. Він випустив декілька сольних альбомів і працював з багатьма іншими музикантами в різноманітних проектах.

Носіф виступав і записувався з такими артистами як Хоакім Кюн, Гері Мур, Джек Брюс, Білл Ласвелл, Рабі Абу-Халіль, Трілок Гурту, Стів Своллоу, Л. Шанкар, Хамза Ель Дін, The Velvet Underground, Жоель Ландре, Ікуе Морі, Ронні Джеймс Діо, Маркус Штокхаузен, Кіаі Кунбул (Явайський гамелан), Енді Саммерс, Тоні Окслі, Томаш Станко, Кенні Вілер, "Sound and Fury", Телма Хаустон, Девід Торн, The Ladzekpo Brothers (ганська музика і танці), Чарлі Маріано, The Gamelan Orchestra of Saba (Балійський гамелан), Кудсі Ергунер, Філ Лайнотт, Джордж Льюіс, Еван Паркер і Лу Харрісон. Під час більшої частини цих проектів Носіф співпрацював з Уолтером Квінтусом.

Носіф начався у Каліфонійському інституті мистецтв, де вивчав явайський гамелан, балійський гамелан, північно-індійські ударні, північно-індійську музичну теорію, ганські ударні і танці, і західну техніку гри на перкусії 20-ого сторіччя. Він також частково вивчав техніку гри на ударних Середнього Сходу, Індії і Кавказу. Також там почалася творча і продуктивна співпраця Носіфа з гітаристом Мірославом Тадічом. Разом вони створюють і записують музику, як дуетом, так і з великими ансамблями у всьому світі.

Носіф також працював продюсером. Крім своїх власних записів він продюсував багато різноманітних стилів музики.

ДискографіяРедагувати

Jack Bruce

The Velvet Underground

Elf

Ian Gillan Band

Thin Lizzy

Gary Moore's G-Force

  • G-Force, 1979 with Tony Newton, Willie Dee

Philip Lynott

Solo and others

БібліографіяРедагувати

Arcana V: Musicians on Music, Magic & Mysticism, Hips Road: New York (ISBN 0978833791), Edited by John Zorn with writings by Meredith Monk, Fred Frith, Terry Riley, Pauline Oliveros, Alvin Curran, Gavin Bryars, a.o., 2010

The Drum and Percussion Cookbook: Creative Recipes for Players and Teachers, Meredith Music / Hal Leonard (ISBN 1574631012), Edited by Rick Mattingly with writings by Peter Erskine, Bill Bruford, Valerie Dee Naranjo, Anthony Cirone, Robin Engelman, Bill Cahn, She-e Wu, John Beck, Glenn Kotche, a.o., 2008

Shamanism and Tantra in the Himalayas, Inner Traditions (ISBN 0892819138) by Claudia Müller-Ebeling, Christian Rätsch and Surendra Bahadur Shahi, 2002

ФільмографіяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. NY Times: Thin Lizzy: The Boys Are Back in Town. nytimes.com. Архів оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 20 лютого 2010. 

ДжерелаРедагувати