Марк Блок

французький історик

Марк Леопольд Бенжамін Блок (фр. Marc Léopold Benjamin Bloch; 6 липня 1886, Ліон — 16 червня 1944, Сен-Дідьє-де-Форман, департамент Ен, Франція) — визначний французький історик, дослідник історії середньовічної Франції. Засновник, видавець та редактор (разом з Люсьєном Февром) журналу «Аннали» та засновник однойменної школи.

Марк Блок
Marc Bloch
Ім'я при народженніфр. Marc Léopold Benjamin Bloch[1]
Народився6 липня 1886(1886-07-06)
Ліон, Французька республіка
Помер16 червня 1944(1944-06-16) (57 років)
Сен-Дідьє-де-Форман, Французька Держава
·Розстріл
ПохованняЛе-Бур-д'Ам
Країна Франція[2][3]
ДіяльністьІсторик
Галузьісторія
Alma materліцей Людовика Великого, Вища нормальна школа (1908), Лейпцизький університет (1909) і Страсбурзький університет[d]
Вчене званняQ68028847?[4]
Науковий керівникChristian Pfisterd
ВчителіChristian Pfisterd і Фердинанд Лот
Відомі учніHenri Brunschwigd
Знання мовфранцузька[5][3]
ЗакладСтрасбурзький університет[3], Паризький університет і Університет Монпельє
УчасникПерша світова війна і Друга світова війна
ЧленствоSociété de l'histoire de Paris et de l'Île-de-Franced, Operational Energy Serviced, Фран-тірер і Mouvements Unis de la Résistanced
НапрямокШкола «Анналів»
Magnum opusThe royal touch; sacred monarchy and scrofula in England and Franced, Strange Defeatd, The Historian's Craftd і Annales. Histoire, Sciences socialesd
Посадапедагог, помічник професораd, викладач університету, помічник професораd і викладач[d]
Військове званняcapitained
Конфесіяатеїзм[6][7]
БатькоGustave Blochd
ДітиÉtienne Blochd
Нагороди

Біографія

ред.

Народився 6 липня 1886 року в Ліоні в єврейській родині. В 1904 році вступив до Вищої нормальної школи, після закінчення якої в 1908 перебував у Берліні та Лейпцигу, де отримав трирічну стипендію Фонду Т'єра. З 1912 року викладав в ліцеях Монпельє і Ам'єна. Під час Першої світової війни перебував в лавах французької армії. З 1919 року — професор Страсбурзького університету. З 1936 — професор економічної історії в Сорбонні.

Після початку Другої світової війни став капітаном французької армії і відхилив пропозицію переїхати з окупованої Франції в США, бажаючи розділити долю своєї країни. Окупанти розграбували його бібліотеку; як єврей він був змушений піти з «Анналів» і публікувався там під псевдонімом. Блок взяв активну участь в русі Опору, був змушений перейти на нелегальне становище.

У березні 1944 року був заарештований гестапо і стійко витримував всі тортури, не розкривши ні імен, ні явок. 16 червня того ж року був розстріляний разом з групою патріотів, але в першу чергу не через своє єврейське походження, а за участь у русі опору. Його останніми словами були: «Хай живе Франція».

Наукова діяльність

ред.

Блок — соціальний історик, сфера його інтересів — аграрна історія, феодальний лад середньовічної Європи, але кінцева мета — дати комплексний аналіз суспільства. Саме тому він активно бажав об'єднати зусилля вчених різних спеціальностей на сторінках «Анналів».

У книзі «Характерні риси французької аграрної історії» (1931) в центрі уваги Блока — поземельні відносини, але не меншою мірою — прийоми землекористування, сільськогосподарська техніка, кількість і склад народонаселення, ландшафти тощо. Блок прагнув включити в аграрну історію і історію відносин влади («Королі і серви: глава з історії епохи Капетингів»; 1920).

У роботі «Королі-Чудотворці. Нарис уявлень про надприродний характер королівської влади, розповсюджений переважно у Франції та в Англії» (1924) Блок аналізує так зване «Королівське диво» — поширені в народі вірування і ритуали, пов'язані з уявленнями, що монархи Англії та Франції можуть зцілювати накладанням рук. Таким чином Блок показує, що монархія виступає як сила, що об'єднує владу і магію. Ця книга, яка була майже не помічена в момент публікації, зараз вважається однією з основних в історії ментальності.

Соціальна історія, в інтерпретації Блока, — не тільки історія стосунків землеволодіння і королівської влади, форм селянської залежності і помісної експлуатації; не обмежується вона і вивченням систем землекористування. Вона містить у собі як невід'ємний компонент людської свідомості, названу ментальність і тільки через них стає зрозумілою і знаходить сенс для історика. Історія — не «вивчення минулого», а «наука про людей у ​​часі», «про людину в суспільстві». Для Блока навіть страх перед пеклом — важливий соціальний фактор середньовіччя.

Методологія історії

ред.

Метою своїх досліджень Блок бачив розгляд методів, які застосовувалися в історичних дослідженнях, опис історії такою, якою вона, на його переконання, буде в подальшому. Предметом історичного дослідження за Блоком має бути людина в часі. На підставі цього він висуває і обґрунтовує поняття історичного часу, який має служити для міцної фіксації історичних подій у часі.

Другою проблемою, яка розробляється Блоком є ​​проблема історичного спостереження. Для нього минуле — це певна заданість, яку не можна змінити і сприйняття цього минулого безпосередньо не можливо. Тому історик пропонує і методи за допомогою яких найбільш якісно можна аналізувати історичні джерела, а також методи їх більш широкого аналізу.

Бібліографія

ред.

Переклади українською

ред.
  • Марк Блок. Феодальне суспільство. Переклад з французької Віктора Шовкуна. – Київ, 2002 – 528 с.[8]
  • Марк Блок. Апологія історії або ремесло історика. Переклад Марини Марченко. – Київ: Лаурус, 2018. – 144 с.

Примітки

ред.
  1. свідоцтво про народження
  2. LIBRIS — 2013.
  3. а б в Bibliothèque nationale de France Record #118923821 // BnF catalogue généralParis: BnF.
  4. Qu'est-ce que l'histoire contemporaine ?Ашетт Лівр, 1998. — С. 70. — ISBN 2-01-145072-1
  5. CONOR.Sl
  6. https://www.nybooks.com/articles/1990/04/26/a-modern-hero/
  7. http://www.nocierreslosojos.com/escuela-annales-marc-bloch/
  8. Ізборник: Марк Блок. Феодальне суспільство (укр.). Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.

Посилання

ред.