Марк Антоній Сабеллік

Марк Антоній Сабеллік (італ. Marco Antonio Coccio, лат. Marcus Antonius Coccius Sabellicus 14361506) — італійський історик та бібліотекар.

SabellicoAport196.gif

БіографіяРедагувати

Навчався в Римській академії, заснованій Помпонієм Летом. Коли члени академії почали боротьбу проти Папи Павла II, Сабелліку вдалося уникнути переслідувань (1468). До 1477 року він викладав риторику в Удіне, а потім був змушений виїхати через епідемію чуми. Згодом отримав кафедру у Венеції (1484). За свою «Історію Венеції» отримав довічну пенсію в 200 цехінів, а також звання хранителя бібліотеки Святого Марка.

Головні праціРедагувати

  • «Annotationes in Plinium» (Венеція, 1487)
  • «Rerum Venetarum Historiae» (1487)
  • «De Venetis magistratibus» (1488)
  • «De Venetae Urbis Сіту» (1494)
  • «Rhapsodiae historiarum» (1496)
  • «Epistolae familiares» (1502)
  • «Exemplorum Libri Х» (1507)
  • «Historia hebreorum» (1515)
  • Повне зібрання його творів вийшло в Базелі (1560).

ПосиланняРедагувати