Відкрити головне меню

Марку Канейра (порт. Marco Caneira, нар. 9 лютого 1979, Сінтра) — португальський футболіст, що грав на позиції захисника.

Ф
Марку Канейра
Особові дані
Повне ім'я Марку Антоніу Сімойш Канейра
Народження 9 лютого 1979(1979-02-09) (40 років)
  Сінтра, Португалія
Зріст 177 см
Вага 72 кг
Громадянство Flag of Portugal.svg Португалія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1997-1998 Португалія «Спортінг»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1997–2000 Португалія «Спортінг» 1 (0)
1997   Португалія «Лоуріньяненсі» 1 (0)
1997–1998   Португалія «Салгейруш» 3 (0)
1998–1999   Португалія «Бейра-Мар» 12 (0)
1999–2000   Португалія «Алверка» 17 (0)
2001–2002 Італія «Інтернаціонале» 0 (0)
2000–2001   Італія «Реджина» 22 (0)
2001–2002   Португалія «Бенфіка» 27 (0)
2002–2004 Франція «Бордо» 65 (0)
2004–2008 Іспанія «Валенсія» 46 (1)
2006–2007   Португалія «Спортінг» 40 (1)
2008–2011 Португалія «Спортінг» 28 (0)
2011–2015 Угорщина «Відеотон» 67 (1)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1999 Португалія Португалія U-20  ? (?)
2000 Португалія Португалія U-21  ? (?)
2002–2008 Португалія Португалія 25 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Виступав, зокрема, за «Спортінг», «Бордо» та «Валенсію», з якою став володарем Суперкубка УЄФА та Кубка Іспанії, а також національну збірну Португалії, у складі якої був учасником двох чемпіонатів світу.

Клубна кар'єраРедагувати

Народився 9 лютого 1979 року в місті Сінтра. Вихованець футбольної школи клубу «Спортінг». У 1997 році Канейра значився вже в основній команді клубу, провівши один матч Марко був відданий в оренду клубу «Салгейруш». У складі «Салгейруша» молодий захисник провів всього 3 матчі. По закінченні оренди Марко був знову відданий в оренду, на цей раз в клуб «Бейра-Мар». У складі «Бейра-Мара» Канейра отримав місце в основному складі. У чемпіонаті Португалії сезону 1998/99 Марко провів 12 матчів, а його клуб зайняв 16 місце в чемпіонаті. Крім цього молодий футболіст разом з клубом виграв Кубок Португалії, хоча у фінальному матчі на поле не виходив

Сезон 1999/00 Марко знову провів в оренді, на цей раз в клубі «Алверка», в якому Канейра провів 17 матчів. Повернувшись з оренди в «Спортінг» Канейра був проданий італійському «Інтернаціонале». Міланський клуб негайно віддав гравця в «Реджину», на правах спільного володіння[1][2]. Після сезону він був викуплений з «Реджини»[3] і відправлений в оренду в португальську «Бенфіку».

У сезоні 2002/03 виступав на правах оренди у французькому «Бордо». Саме в «Бордо» Канейра отримував більше ігрового часу, в чемпіонаті Франції сезону 2002/03 Марко провів 30 матчів. По закінченні оренди, права на Канейру були викуплені «Бордо» у «Інтера». Французький клуб підписав з португальцем чотирирічний контракт[4].

Ставши повноцінним гравцем «Бордо» Канейра за сезон провів 35 матчів, після чого в 2004 році був відданий в оренду іспанській «Валенсії»[5]. В тому ж році Марко став володарем Суперкубка Європи, хоча Марку так і не вийшов на поле, залишившись в запасі. У «Валенсії» Марко відразу закріпився в основному складі, в чемпіонаті Іспанії сезону 2004/05 Марко провів 25 матчів і забив один м'яч. Після закінчення оренди «Валенсія» викупила у «Бордо» права на Канейру[6]. У сезоні 2005/06 Марку зіграв лише п'ять матчів.

У січні 2006 року Марко був відданий в оренду своєму колишньому клубу «Спортінгу»[7]. В лісабонській команді Канейра став невід'ємною частиною оборони португальського клубу. Марко так само відзначився голом у матчі Ліги чемпіонів сезону 2006/07 проти італійського «Інтера», який відбувся 12 вересня 2007 року, матч закінчився з рахунком 1:0[8]. У складі «Спортінга» Марко став володарем кубка Португалії 2007 року. У серпні 2007 року Марко повернувся в «Валенсію», в якій провів 17 матчів і став володарем Кубку Іспанії.

25 червня 2008 року Канейра підписав чотирирічний контракт зі «Спортінгом»[9][10], сума трансферу угоди між клубами не розголошується. Він був основним гравцем у першому сезоні, з'явивших в 32 офіційних матчах (21 з них у чемпіонаті, допомагаючи своїй команді завершити сезон на другому місці), але у наступні роки втратив місце, через що у сезоні 2010/11 років не зіграв жодного матчу і покинув клуб у червні 2011 року.

В останній день літнього трансферного вікна 2011 року 32-річний Канейра підписав контракт з угорським «Відеотоном», де возз'єднався з трьома співвітчизниками, включаючи колишнього товариша по збірній Паулу Соузу, який був головним тренером клубу. З командою Марку 2011 року виграв Суперкубок країни, а 2012 року Кубок ліги та ще один національний Суперкубок. Канейра покинув клуб в кінці сезону 2014/15, зігравши лише три матчі в останньому сезоні, якій став чемпіонським для клубу. Після цього 36-річний футболіст завершив професійну ігрову кар'єру та приєднався до любителів SRD Negrais у Лісабонській футбольній асоціації[11].

Виступи за збірніРедагувати

Свій шлях у збірних Марку почав з виступів за юнацьку збірну Португалії (до 16 років), з якою Канейра виграв юнацький Чемпіонат Європи 1995 року. Марко так само виступав за молодіжну збірну (до 18 років), з якою став фіналістом молодіжного чемпіонату Європи 1997 року.

Протягом 1999—2000 років залучався до складу молодіжної збірної Португалії.

27 березня 2002 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Португалії в зустрічі проти Фінляндії (1:4)[12]. Того ж року поїхав у складі збірної на чемпіонат світу 2002 року в Японії і Південній Кореї, проте на поле не виходив.

Через чотири роки у складі збірної був учасником чемпіонату світу 2006 року у Німеччині. Цього разу зіграв на «мундіалі» лише в одному матчі групового етапу проти Мексики (2:1)[13].

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у формі головної команди країни 25 матчів.

Статистика виступівРедагувати

Статистика клубних виступівРедагувати

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1995–96   «Спортінг» ПЛ 1 0 КП 0 0 - - - - - - 1 0
1997–98   «Салгейруш» ПЛ 3 0 КП 0 0 - - - - - - 3 0
1998–99   «Бейра-Мар» ПЛ 12 0 КП 0 0 - - - - - - 12 0
1999–00   «Алверка» ПЛ 17 0 КП 0 0 - - - - - - 17 0
2000–01   «Реджина» A 22 0 КІ 0 0 - - - - - - 22 0
2001–02   «Бенфіка» ПЛ 27 0 КП 2 0 - - - - - - 29 0
2002–03   «Бордо» Л1 30 0 КФ 0 0 КУЄФА 6 0 - - - 36 0
2003–04 Л1 35 0 КФ 0 0 КУЄФА 9 0 - - - 44 0
Усього за «Бордо» 65 0 0 0 15 0 - - 80 0
2004–05   «Валенсія» ПД 22 1 КІ 0 0 - - - - - - 22 1
2005–06 ПД 8 0 КІ 0 0 - - - СІ 1 0 9 0
2005–06   «Спортінг» ПЛ 15 1 КП 0 0 - - - - - - 15 1
2006–07 ПЛ 25 0 КП 0 0 - - - - - - 25 0
2007–08   «Валенсія» ПД 19 0 КІ 6 0 - - - - - - 25 0
Усього за «Валенсію» 49 1 6 0 - - 1 0 56 1
2008–09   «Спортінг» ПЛ 21 0 КП+КЛ 0+3 0 - - - - - - 1 0
2009–10 ПЛ 7 0 КП+КЛ 1+0 0 - - - СП 1 0 1 0
2010–11 ПЛ 0 0 КП 0 0 - - - - - - 1 0
Усього за «Спортінг» 69 1 4 0 - - 1 0 74 1
2011–12   «Відеотон» НБ І 21 0 КУ 5 0 - - - - - - 1 0
2012–13 НБ І 20 1 КУ 4 0 - - - - - - 1 0
2013–14 НБ І 23 0 КУ 2 0 - - - - - - 1 0
2014–15 НБ І 3 0 КУ 1 0 - - - - - - 1 0
Усього за «Відеотон» 67 1 12 0 - - - - 79 1
Усього за кар'єру 331 3 22 0 15 0 2 0 370 3

ДосягненняРедагувати

«Бейра-Мар»
«Валенсія»
«Спортінг»
Відеотон
Португалія U-16

ІндивідуальніРедагувати

  • Медаль за заслуги, Орден Непорочного Зачаття Віла Віскози (Дому Браганса)[14]

ПриміткиРедагувати

  1. Joint contracts: Kallon and Zanetti back to Inter. Inter Milan. 28 June 2001. Процитовано 10 August 2009. 
  2. Tre giovani Portoghesi in prestito [Three Portuguese youngsters on loan] (Italian). Inter Milan. 21 June 2000. Процитовано 14 December 2009. 
  3. Jugovic al Monaco, ripresi Paulo Costa e Caneira: ma potrebbero andare al Benfica [Jugovic to Monaco, Paulo Costa and Caneira rebought: could go to Benfica] (Italian). Inter Milan. 24 July 2001. Процитовано 15 July 2010. 
  4. Bordeaux backing Portuguese duo. UEFA.com. 4 July 2003. Процитовано 10 June 2008. 
  5. Valencia secure Caneira loan. UEFA.com. 27 July 2004. Процитовано 10 June 2008. 
  6. Mora increases Valencia options. UEFA.com. 13 June 2005. Процитовано 10 June 2008. 
  7. Caneira heads home to Sporting. UEFA.com. 3 January 2006. Процитовано 10 June 2008. 
  8. Caneira strike sends Inter crashing. UEFA.com. 13 September 2006. Процитовано 27 June 2017. 
  9. www.portugoal.net
  10. Lisbon giants move to strengthen; UEFA.com, 25 June 2008
  11. Olha quem voltou! Caneira, o do Negrais [Look who's back! Caneira, the Negrais guy] (Portuguese). Rádio Renascença. 24 October 2016. Процитовано 27 June 2017. 
  12. Portugal frente à Finlândia: Com a leveza da camisola nova [Portugal against Finland: As light as the new shirt]. Record (Portuguese). 28 March 2002. Архів оригіналу за 14 липень 2014. Процитовано 2 July 2014. 
  13. Portugal 2–1 Mexico. BBC Sport. 21 June 2006. Процитовано 27 June 2017. 
  14. Selecção distinguida pelo Duque de Bragança [National team honoured by Duke of Bragança] (Portuguese). Cristiano Ronaldo News. 30 August 2006. Процитовано 30 August 2006. 

ПосиланняРедагувати