Марек Юрек

польський політик

Марек Юрек (пол. Marek Jurek; 28 червня 1960, Ґожув-Велькопольський, Любуське воєводство, Польща) — польский політик, історик, журналіст. З жовтня 2005 по квітень 2007 року — маршал Сейму Польщі, а також депутат Європейського парламенту з 2014 року. До 2007 року був членом партії «Право і справедливість», а з 2007 року і дотепер — партії «Праві республіки[en]».

Марек Юрек
пол. Marek Jurek
Marek Jurek Sejm 2016.JPG
Народився 28 червня 1960(1960-06-28) (60 років)
Ґожув-Велькопольський, Любуське воєводство, Польща
Громадянство Польща Польща
Національність поляк
Діяльність журналіст, політик
Alma mater Університет імені Адама Міцкевича у Познані
Знання мов польська
Посада Депутат Європейського парламенту[1] і член Сейму Польщі[d]
Партія Право і справедливість (до 2007)
Праві республіки (з 2007 по т.ч.)
Автограф Podpis MJ.gif
Нагороди
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
Медаль Пам'яті 13 січня
Сторінка в Інтернеті marekjurek.pl

БіографіяРедагувати

Марек Юрек народився 28 червня 1960 року в місті Ґожув-Велькопольський, що розташоване в Любуському воєводстві. Навчався в місцевій середній школі імені Тадеуша Костюшко. Вступив на історичний факультет Университета імені Адамі Міцкевича в Познані. Темою його магістерської дисертації була — «Націоналізм і тоталітаризм. Порівняння Національної партії та Національного радикального друху» (пол. Nacjonalizm i totalizm. Porównanie programów Stronnictwa Narodowego i Ruchu Narodowo-Radykalnego)[2][3].

З 1978 року став активістом польського опозиційного руху. В 1979 року став співзасновником руху «Молода Польща» та членом Національної асоціації незалежних студентів, яку залишив у 1981 році. В 80-х роках працював у редакціях «Політики польської» та ємігрантської періодики — «Ознаки часу». В період з 1989 по 1993 рік, а також з 2001 року був обраним на посаду депутата Сейму Польщі. В період з 1991—1993 та 2004—2005 року займав посаду заступника Голови Комітету із зовнішніх відносин Сейму. В 1995—2001 році Юрек був членом Національної ради з радіомовлення, де протягом 1995 року головував. Обіймав посаду Маршала Сейму Польщі[en] з 2005 по 2007 рік. В 2001 році вступив до партії «Право і справедливість», в якій пробув до 2007 року, після чого перейшов до — «Праві республіки»[4].

В 2012 році Марек Юрек від імені партії «Праві республіки» підписав угоду про співпрацю з партією «Право і справедливість» та був включений до її списків. Під час виборчої кампанії до Європейського парламенту він отримав більше, ніж шістдесят тисяч голосів виборців в одному з районів Варшави. З липня 2014 року Юрек є депутатом Європейського парламенту[5].

Політичні поглядиРедагувати

Марек Юрек займає виключно категоричну позицію по відношенню до програми планування сім'ї, евтаназії, абортів (без медичної необхідності), запліднення «in vitro», легалізації гомосексуальних відносин, застосування напротехнології (новітнього методу лікування безпліддя)[6].

НагородиРедагувати

ПублікаціїРедагувати

  • Jurek Marek. Dysydent w państwie POPiS. Dębogóra: 2008. ISBN 9788361374695
  • Marek Jurek. Reakcja jest objawem życia: kroniki radiowe, 1999—2000. Christianitas (Poznań, Poland) 2008. ISBN 8388482459
  • Full circle: a homecoming to free Poland. New York: Simon & Schuster 1997. ISBN 0-684-81102-2

ПриміткиРедагувати

  1. http://www.europarl.europa.eu/meps/en/124892
  2. Wróbel, Piotr (2014). Historical Dictionary of Poland 1945-1996 (en). Routledge. с. 446. ISBN 9781135926946. 
  3. INFOSTRONY: Adam Podemski. Zmiany są możliwe (en). www.wyszkowiak.pl. Архів оригіналу за 2018-04-09. Процитовано 2017-10-16. 
  4. http://boguslaw.com.pl/. O mnie | Marek Jurek — Oficjalny serwis informacyjny (en). www.marekjurek.pl. Архів оригіналу за 2018-01-07. Процитовано 2017-10-16. 
  5. Marek Jurek. Onet Wiadomości (pl-PL). 2013-07-11. Архів оригіналу за 2017-03-16. Процитовано 2017-10-16. 
  6. Tylec, Anna (2017-07-04). Marek Jurek. wiadomosci.wp.pl (pl-PL). Архів оригіналу за 2017-11-07. Процитовано 2017-10-16. 
  7. Marek JUREK | Życiorys | Posłowie do PE | Parlament Europejski (pl). www.europarl.europa.eu. Архів оригіналу за 2018-01-07. Процитовано 2018-04-09. 

ПосиланняРедагувати