Відкрити головне меню

Маргіт Каффка
Kaffka Margit
Kaffka Margit 1880-1918.jpg
Народилася 10 червня 1880(1880-06-10)
Карей
Померла 1 грудня 1918(1918-12-01) (38 років)
Будапешт
·Іспанський грип і грип
Поховання
Громадянство Австро-Угорщина
Національність угорка
Діяльність поет
Сфера роботи поезія
Мова творів угорська
Роки активності 1901—1918
У шлюбі з Бауер Ервін Симонович

Маргіт Каффка у Вікісховищі?

Маргіт Каффка[1] (також Кафка; угор. Kaffka Margit, 10 червня 1880, Надькарой — 1 грудня 1918 року, Будапешт) — угорська письменниця і поетеса.

Нею захоплювався Аді Ендре, Каффка була однією з найголовніших представниць угорської літератури та важливим членом генерації Nyugat.

Зміст

БіографіяРедагувати

 
Фото Каффки

Маргіт Каффка народилася 2 червня 1880 року в Надькарої (зараз Карей, Румунія). Її батько був прокурором, але рано помер, тому сім'я жила в злиднях. Вона вчилася в монастирській школі в Сатмарі; після повернення рік викладала в Мішкольці. Пізніше Каффка вчилася в Будапешті, отримавши диплом вчителя в жіночій школі. Повернулася в Мішкольц, де викладала літературу і економіку в приватній жіночій школі. У цей період були написані її перші твори, поеми і романи і вона стала постійно співпрацювати з журналом Nyugat («Захід»), найбільш важливим періодичним виданням епохи.

Вийшла заміж 17 лютого 1905 роки за Брюно Фреліха, лісового інженера. У 1907 році її чоловік став працювати в Міністерстві сільського господарства, і Каффка поїхала з Мішкольца. Їх шлюб закінчився розлученням за кілька років. У 1910—1915 роках вона працювала вчителем в Будапешті. В цей час вона виходить заміж вдруге, 18 серпня 1914 роки за молодшого брата Бели Балажа Ервіна Бауера. На початку першої світової війни залишає роботу вчителем і повністю присвячує себе літературі.

 
Пам'ятник у Будапешті

Після війни вона померла разом зі своїм молодшим сином від іспанського грипу.

ТворчістьРедагувати

У 1912 виходить перший і найвідоміший роман «Кольори і роки» («Színek és Évek», 1912), що розповідає про долю збіднілого дворянства і сучасних жінок. Основною проблемою головної героїні стає те, що життя обмежує можливі альтернативи шлюбу, а саме він визначає соціальну роль жінки. Їй доводиться зіткнутися з цим після самогубства свого першого чоловіка; потім вона виходить заміж вдруге, за цинічним розрахунком, аби забезпечити собі становище в суспільстві.

«Її трагедія, якщо вона тут взагалі присутя, зовсім не видовищна; вона стає бездіяльною жінкою в недіючому світі. (…) Каффка змогла окреслити широке коло проблем жінок; це все той крихкий світ провінційного дворянства, одне з основних питань сучасних романів, але в цьому світі ще ніхто до неї не розглядав проблеми жінок; ніхто не звертав уваги на те, що жінки були ще менше за чоловіків готові поратися з проблемами у своєму новому становищі і можливостях»[2].

В наступному романі «Роки Марії» («А Mária évei», 1913) з'являється новий тип героїні, котра вчиться, працює і стає незалежною, але це не приносить їй щастя. Каффка знову не знаходить виходу для жінки в своєму романі: Марія не може затвердитися у сучасному житті, тоді як Магда, героїня попереднього роману, втрачає зв'язок з традиційною роллю жінки в суспільстві.

Останній, роман «Мурашник» («Hangyaboly», 1917) заснований на спогадах про роки, проведені в школі сестер милосердя. «В описі задушливої ​​атмосфери цього захованого і закритого світу Каффка з прозорим символізмом підсумовує свої погляди на позицію жінки в суспільстві. Її учениці такі ж вигнанниці, як і дорослі героїні, і нещадна боротьба за владу серед монахинь, репресивні обмеження і алюзії на сексуальні відхилення роблять роман не тільки антиклерикальним, але і песимістичним. Стилістично це її найкращий роман (…). Очевидно, що вона була на початку чергового етапу художнього розвитку, повної реалізації, але їй завадила смерть»[3].

ТвориРедагувати

  • Versek (1903)
  • Levelek a zárdából (роман у формі щоденника, 1904)
  • A gondolkodók és egyéb elbeszélések (розповіді, 1906)
  • Csendes válságok (розповіді, 1909)
  • Képzelet-királyfiak (повість, 1909)
  • Csendes válságok (нарративи, 1910)
  • Csonka regény és novellák (розповіді, 1911)
  • Tallózó évek (вірші, 1911)
  • Utolszor a lyrán (вірші, 1912)
  • Süppedő talajon (розповіді, 1912)
  • «Кольори і роки»/Színek és évek (роман, 1912)
  • «Рроки Марії»/Mária évei (роман, 1913)
  • Szent Ildefonso bálja (розповіді, 1914)
  • Két nyár (роман, 1916)
  • «Станції» /Állomások (роман, 1917)
  • «Мурашник»/Hangyaboly (роман, 1917)
  • Kis emberek barátocskáim (збори ранніх робіт, 1918)
  • Az élet útján (вірші, 1918)
  • A révnél (розповіді 1918)

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Czigány, Lóránt. «Women in Revolt: Margit Kaffka.» The Oxford History of Hungarian Literature. Oxford: Clarendon, 1984. 333-36.
  • Bodnár, György. Kaffka Margit. Budapest: Balassi, 2001.
  • Borgos, Anna, ed. A te színed előtt. Kaffka Margit szerelmei. Budapest: Holnap, 2006.
  • Földes, Anna. Kaffka Margit: Pályakép. Budapest: Kossuth, 1987.
  • Fülöp, László. Kaffka Margit. Budapest: Gondolat, 1988.
  • Horváth, Györgyi. «Női irodalom a magyar századelőn. A női irodalom szerepe Kaffka Margit Színek és évek című regényének kritikai megítélésében». Sárkányfű 4 (1999): 54–66.
  • Kádár, Judit. «Feminista nézőpont az irodalomtudományban». Helikon 4 (1994): 407-16.
  • Nemeskürty, István, «Kaffka Margit.» Diák, írj magyar éneket. A magyar irodalom története 1945-ig. Budapest: Gondolat, 1985. Vol. 2, 698—701.
  • Kárpáti, Béla. Miskolci irodalom, irodalom Miskolcon. Miskolc, 1989.
  • Simon, Zsuzsanna, ed. A lélek stációi. Kaffka Margit válogatott levelezése. Budapest: Nap, 2010.
  • Tötösy de Zepetnek, Steven. «Margit Kaffka and Dorothy Richardson: A Comparison.» Hungarian Studies 11.1 (1996): 77-95.
  • Tötösy de Zepetnek, Steven. «Kaffka Margit prózája. Az irodalmi feminizmus kezdete Magyarországon». Régi és új peregrináció. Magyarok külföldön, külföldiek Magyarországon. Ed. Imre Békési, József Jankovics, László Kósa, & Judit Nyerges. Budapest: International Association for Hungarian Studies, 1993. Vol. 2, 1185-94.
  • Tötösy de Zepetnek, Steven (斯蒂文·托托西演). 文学研究的合法化: 一种新实用主义 ·整体化和经主 义文学与文化研究方法 (Legitimizing the Study of Literature: A New Pragmatism and the Systemic Approach to Literature and Culture). Trans. Ma Jui-ch'i (马瑞琪翻). Beijing: Peking University Press, 1997. 171-93.
  • Genealogy of the Kaffka de Tarczafalva Family IN: Tötösy de Zepetnek, Steven. Records of the Tötösy de Zepetnek Family. CLCWeb: Comparative Literature and Culture (Library) (2010-): <http://docs.lib.purdue.edu/clcweblibrary/totosyrecords>.
  • Tötösy de Zepetnek, Steven. «Women's Literature and Men Writing about Women». Comparative Literature: Theory, Method, Application. By Steven Tötösy de Zepetnek. Amsterdam: Rodopi, 1998. 174—214.
  • Wittmann, Livia K. «Desire in Feminist Narration: Reading Margit Kaffka and Dorothy Richardson.» Canadian Review of Comparative Literature / Revue Canadienne de Littérature Comparée 21.3 (1994): 399—415.

ПриміткиРедагувати

  1. Календар знаменних та пам'ятних дат 2015 року
  2. Lóránt Czigány. A History Of Hungarian Literature From the Earliest Times to the mid-1970's (англ.). Архів оригіналу за 2012-07-01. Процитовано 2010-09-23. 
  3. Lóránt Czigány. A History Of Hungarian Literature From the Earliest Times to the mid-1970's (англ.). Архів оригіналу за 2012-07-01. Процитовано 2010-09-23.